Печери Ахуй

Стежка з Ахуя лишає позаду чорний пляж і йде вздовж кручі, де море розбило світлий вапняк на уступи й заглибини. Далі у скелі відкривається головна печера — така глибока, що її дальній край тоне в темряві. Заради неї сюди й ідуть: що далі вглиб, то мокріше й слизькіше під ногами, у найглибшій частині стоїть вода, тож ліхтарик у сумці знадобиться.

За головною печерою можна пройти далі вздовж берега, якщо не лінуватися перелазити через каміння. А в селищі чорний пляж приймає на себе всю силу атлантичних хвиль, і прогулянку можна завершити в ресторані неподалік.

• Взувайте закрите взуття, яке не ковзає, а краще трекінгове: маршрут іде нерівним камінням, а в печері під ногами мокро й слизько.
• Візьміть ліхтарик: углибині головної печери темно.
• До печер на тому боці бухти не дістатися; щоб пройти далі за головну печеру, доведеться перелазити через каміння.
• На чорному пляжі купатися заборонено через підводні течії.
• Безкоштовні туалети й місце, де можна набрати води, — приблизно за 460 м від печер по прямій.

Ахуй — віддалене селище на західному узбережжі, і розраховувати варто на автомобіль: найближча автобусна зупинка — приблизно за 4,6 км по прямій. Ґрунтова стоянка є приблизно за 330 м від печер по прямій, ще одна — приблизно за 470 м, а в селищі машину можна залишити вздовж вулиці.

Далі — пішки. До печер ведуть вказівники, дорогою стоїть інформаційний стенд, а на останньому відрізку доводиться перелазити через нерівне каміння, перш ніж вийти до входу в печеру.

Найкраще: надвечір, коли сонце хилиться до моря й освітлює скелі, що дивляться на захід. Краще уникати: штормових днів, особливо взимку, і середини дня. Саме зимові шторми вимили ці печери, і коли море бурхливе, хвилі б'ють у скелі довкола них, а опівдні на таке популярне місце з'їжджається основна маса екскурсантів.