Альпе-ді-Сіузі, німецькою Seiser Alm, — доломітове плато в Південному Тіролі над Кастельротто і найбільша високогірна луговина Європи: 52 квадратні кілометри пасовищ між 1680 і 2350 метрами. Воно лежить між Валь-Гарденою, групою Лангкофеля та масивом Sciliar, а з нього видно Sella, Розенгартен і Мармоладу. Луки досі випасають і косять на сіно, східна частина належить природному парку Sciliar. Узимку тут лижі, влітку ходьба, а підйом бере на себе кабінка з Ортізеї.
Альпе-ді-Сіузі
Місцева назва: Alpe di Siusi
На луках стоїть лавка, збудована для велетнів, — дві з половиною години туди й назад.
- Парковка
- Стоянка приблизно за 90 м від лук у Compatsch; друга, асфальтована, приблизно за 150 м — приватна.
- Складність
- Легка ходьба луговими стежками, технічних місць немає; до велетенської лавки й назад приблизно 2,5 години із зупинками, у другій половині крутіше.
- Транспорт
- Кабінка з Ортізеї майже до самого верху, 41 € з людини влітку 2026 року; найближча автобусна зупинка Compatsch, приблизно за 240 м від лук.
Навіщо їхати
Виходите з кабінки — і земля перестає підійматися. Попереду 52 квадратні кілометри лук, що котяться між 1680 і 2350 метрами, — найбільше високогірне пасовище Європи. Рамку тримають скелі: на північному сході Лангкофель, на південному сході тупий профіль масиву Sciliar, а за ними обрій замикають Sella, Розенгартен і Мармолада.
Це робоче пасовище, а не краєвид. Плато поділене на ділянки: одні випасають, інші косять на сіно, і воно їде вниз на ферми, що лежать нижче; пішохідні стежки йдуть просто через них. Сюди піднімаються дуже давно: у середньому кам'яному віці в цьому лісі полювали, у бронзову добу пастухи розчистили його під худобу, а від Siusi на плато веде римська в'ючна стежка.
Корисно знати
- Безкоштовні туалети в Compatsch — два, за 75 м від місця прибуття, поряд інформаційні щити.
- Воду беріть свою — питної води на плато немає, а йти доводиться від самої станції.
- Візьміть палицю — технічного тут нічого немає, але рельєф хвилястий, і друга половина дороги до велетенської лавки крутішає.
- Худоба на стежках — ділянки не лише косять, а й випасають, тож на стежках стоять корови й віслюки.
- Природний парк Sciliar охоплює східну частину плато з 1975 року.
Як дістатися
Більшість піднімається транспортом. Кабінка з Ортізеї везе майже до самого верху, і луки починаються просто біля дверей станції: поруч ресторан, звідти в траву розходяться стежки. Другий шлях — пішки з долини: один відвідувач обійшовся без підйомника, зійшов угору сам і вважає, що краєвид того вартий. Хай там як, а саме плато — місце для ходьби. Машини й автобуси зупиняються в Compatsch, скраю лук, тож те, заради чого ви приїхали, починається там, де стихає двигун.
Коли їхати
Краще: кінець жовтня або розпал літа.
Уникайте: поїздки, зведеної до самої верхньої станції.
Наприкінці жовтня трава золотіє на тлі неба, людей меншає, а квитки на підйомник беруть без черги. Літо дає іншу версію: альпійські квіти між ділянками, корови й віслюки на стежках, усе кільце вершин відкрите. Узимку плато віддають лижам. Хоч який місяць, луки розкриваються тільки тоді, коли відійти від підйомника.
Сонце і світловий день
Місця поруч
Схожі місця
У наших гайдах
Уся карта подорожей — в одному місці
Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож
Часті питання
Як піднятися на Альпе-ді-Сіузі?
Кабінкою з Ортізеї, вона везе майже до самого верху; плато починається просто біля дверей станції. Друга можливість — зійти пішки з долини. Автобуси зупиняються в Compatsch, скраю лук.Скільки часу треба на дорогу до велетенської лавки?
Близько двох з половиною годин туди й назад, неквапом і з частими зупинками. Дорога йде трав'янистими пагорбами й у другій половині крутішає; палиця тут допомагає більше, ніж черевики.Чи є де поїсти і чи є туалети?
І те, і те є. Біля станції канатної дороги стоїть ресторан, а за 75 м від місця прибуття — два безкоштовні туалети, поряд із ними інформаційні щити. Привезти з собою треба хіба що питну воду.Чи варто їхати на Альпе-ді-Сіузі взимку?
Так: плато стає лижним, і кабінка так само піднімає майже до верху. Ті самі луки, що влітку дають сіно й пашу, під снігом перетворюються на траси.