Монастир Святої Катерини Сієнської

Перш ніж зайти, підведіть очі. Уздовж верхнього поверху фасаду, що виходить на площу Аделантадо, тягнеться довга дерев'яна решітка: її зробили, щоб черниці-затворниці могли дивитися на площу, лишаючись непоміченими.

Біля внутрішнього дворика — музей із релігійним мистецтвом і речами, зібраними за чотири століття від заснування монастиря в 1611 році. Будівлі доглянуті, а в обителі й досі живуть сестри-домініканки. Це передусім місце молитви, а вже потім музей, — спокій у дворику говорить сам за себе.

• Траплялося, що в неділю двері були зачинені, хоча за розкладом монастир мав працювати; надійніше прийти в будній день.
• На місці є туалети, а приблизно за 200 м — безкоштовні громадські.
• Вхід пристосований для візка.
• Питних фонтанчиків поблизу немає, тож воду візьміть із собою.

Зупинка «Пласа-дель-Аделантадо» — приблизно за 35 м, тож громадський транспорт висадить вас просто на площі, куди виходить монастир. Інший варіант — зупинка «Кінтерас», приблизно за 160 м.

Водіям підійдуть дві стоянки — приблизно за 120 і 170 м по прямій; від будь-якої з них останній відрізок доведеться пройти пішки вуличками старого міста. Приблизно за 25 м від монастиря стоїть інформаційний стенд, а за 50 м — карта вулиць: з ними легше зорієнтуватися в історичному центрі.

Найкраще: будній день, у години роботи.

Не варто: розраховувати на неділю.

За розкладом монастир відкритий щодня, але в неділю двері бували зачинені; оглядають його в приміщенні, тож дощ чи туман у Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуні відвідинам не завадять.