Національний парк Доломіті-Беллунезі лежить у провінції Беллуно, у Венето, між річками Чизмон і П'яве та між долинами Maè й Агордо. Спланований 1988 року й створений 1990-го, він займає 32 квадратні кілометри в 15 комунах і належить до Світової спадщини ЮНЕСКО «Доломіти», внесеної до списку 2009 року. У його межах — Alpi Feltrine, Monti del Sole, Schiara, Talvena і Prampèr, а також карстові плато, каньйони потоків, соснові й листяні ліси та альпійські луки. Їдуть сюди здебільшого заради походів, велосипеда, спостереження за звіриною й зимового спорту.
Національний парк Доломіті-Беллунезі

Беркут, глухар, серна й отруйна носата гадюка живуть на одному й тому самому відтинку хребтів між Чизмоном і П'яве.
- Доступність
- На вході з SP2 вказані доступний для візка вхід і паркомісце для людей на візку. Усередині — високогір'я: карст, осипи й потоки в каньйонах.
- Парковка
- Найближчий паркінг за 1,9 км від входу: безкоштовний, бетонне покриття. Другий — приблизно за 2 км. На місці вказано й паркомісце для людей на візку.
- Транспорт
- Найближча автобусна зупинка Volpez — за 3,8 км від входу на SP2.
- Години
- Указані години роботи об'єкта на SP2 біля Беллуно: понеділок, середа й четвер 9:00–12:00 та 15:00–17:00; вівторок і п'ятниця 9:00–12:00; у суботу й неділю зачинено.
Навіщо їхати
Який день вийде, вирішує долина, у яку заїхали. Парк розкинувся на 15 комун між Чизмоном і П'яве, а хребти в ньому стоять далеко один від одного: карстові полиці й луки Vette di Feltre, лісисті схили Monti del Sole, стіни Schiara і Talvena, Prampèr та Spiz di Mezzodì. Друга половина всього тут — вода. Скрізь, крім високого карсту, земля повна джерел і потоків — Mis, Cordevole, Caorame, Ардо, — і кілька з них течуть каньйонами, глибоко врізаними в скелю. Багато хто їде сюди заради звірини: серни й благородні олені на відкритих схилах, бабаки на осипах, беркут і стінолаз на скелях, глухар і тетерук у лісі. З альпійськими луками приходять рододендрон і едельвейс. У долинах між усім цим стоять села, а осторонь доріг у парку тихо.
Корисно знати
- На вході немає нічого. Ні туалетів, ні питної води, ні інформаційного пункту в межах 800 м — подбайте про це заздалегідь у Беллуно чи Седіко.
- Дорогами в долині ходить худоба. Через села їдьте повільно й будьте готові спинитися.
- Парк один, а хребтів кілька окремих. Vette di Feltre, Monti del Sole, Schiara, Talvena, Prampèr — виберіть одну долину ще перед виїздом.
- Вода в потоках непостійна. Кілька водотоків течуть глибокими каньйонами, і сухе русло — не місце для ночівлі чи перепочинку.
- Із собаками можна, а саме місце позначене як придатне для дітей; худоба пасеться вільно, тож тримайте собаку на повідку.
Як дістатися
Більшість приїздить машиною. До входу дістаються дорогою SP2 з боку Беллуно; найближчий паркінг за 1,9 км, ще один — трохи далі. Громадський транспорт підвозить не ближче ніж на 3,8 км, тож день з автобусом виходить довгий. Седіко внизу в долині — за десять хвилин їзди, звідти зручно починати. Далі за дорогами йдуть карстові полиці, осипи й потоки в каньйонах, тож плануйте день навколо однієї долини, а не намагайтеся перетнути парк.
Коли їхати
Краще: ясний день, а якщо потрібен сам об'єкт на SP2 — понеділок, середа або четвер: тільки в ці дні є пообідні години. Уникати: вихідних, якщо вам потрібен хтось із персоналу, — у суботу й неділю зачинено, а інформаційного пункту поблизу немає. Їдуть сюди заради краєвидів: сонячного дня з гребенів видно панораму по всьому колу, а хмари забирають її всю. На тій самій місцевості є піші походи, велосипед і спостереження за звіриною, а ще зимовий спорт, тож сезон вирішує не те, чи їхати, а чим зайнятися.
Сонце і світловий день
Місця поруч
Схожі місця
Національний парк Доломіті-Беллунезі на карті
Уся карта подорожей — в одному місці
Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож
Часті питання
Де розташований Національний парк Доломіті-Беллунезі?
У провінції Беллуно, у Венето, між річками Чизмон і П'яве та між долинами Maè й Агордо. Він займає 32 квадратні кілометри в 15 комунах, серед них Беллуно, Фельтре, Седіко, Соспіроло і Валь-ді-Цольдо.Коли створено парк і який у нього статус ЮНЕСКО?
Його спланували 1988 року, а офіційно створило Міністерство навколишнього середовища 1990-го. У 2009 році він увійшов до Світової спадщини ЮНЕСКО «Доломіти», до частини «Pale di San Martino – San Lucano – Dolomiti Bellunesi – Vette Feltrine».Які тварини тут живуть?
На землі — серна, благородний олень, козуля, бабак, горностай, куниця й муфлон; серед птахів — беркут, стінолаз, чорна жовна, глухар, тетерук і тундрова куріпка; ще вогняна й альпійська саламандри та кілька видів кажанів.Що тут робити?
Ходити в походи, кататися на велосипеді, спостерігати за звіриною й займатися зимовим спортом. Долинами прокладені прогулянкові й похідні стежки різної складності — повз озера та невеликі села, де можна спинитися й поїсти.Чи можна брати з собою собак і дітей?
Так: із собаками можна, і місце позначене як придатне для дітей. Дорогами й пасовищами вільно пасеться худоба, тож тримайте собаку на повідку.








