Руїни «Фестивал Клаб»

Розмальована кожна стіна. Теги, мурали й шар за шаром фарби з балончика вкривають будівлю, яку звели одразу і як танцювальну залу, і як ресторан, і як концертний зал. Проіснувала вона лише з 1972 по 1974 рік, а тоді через борги мусила закритися.

Те, що лишилося, досить велике, щоб на якийсь час у ньому загубитися: кімната за кімнатою, сходи на вищі рівні, дверні прорізи, за якими знову колір. Там, де були бари й танцмайданчики, оселилися рослини, і все разом схоже на декорації, покинуті посеред вистави. З верхніх частин руїн видно околиці.

У цих руїн є сусіди: поруч стоять будинки, тож не галасуйте й залиште все таким, яким застали.

• Ні туалетів, ні питної води немає ні на руїнах, ні поблизу. Беріть воду з собою, особливо влітку.
• Тут немає ні персоналу, ні освітлення, і ніхто нічого не доглядає: будівля руйнується з 1974 року.
• Дітям тут не місце: усюди провалені підлоги, незагороджені перепади висоти й уламки.
• Для візка місце не пристосоване, а приміщення розкидані по кількох рівнях із нерівною підлогою.
• Поруч живуть люди. Говоріть тихо й забирайте сміття з собою.

Руїни стоять серед сільської місцевості Сант-Жозеп-де-са-Талая, і хоч як добиратися, останній відрізок доведеться йти пішки. До найближчих стоянок близько 1 км по прямій, до найближчої автобусної зупинки «Ес-Пла» (Es Pla) — близько 1,1 км. Пішки виходить щонайменше стільки ж, а з поворотами доріг і більше, тож узуйте надійне взуття, а в спеку візьміть воду.

Найкраще: за повного денного світла, а влітку — зранку або пізніше по обіді. Уникайте: сутінків і темряви, а також полудня в літню спеку.

Освітлення в будівлі немає, підлоги провалені, тож треба бачити, куди ступаєте; дорога від стоянок і зупинки йде під сонцем, а води по дорозі ніде немає.