Скелі Гердюберг стоять на південному боці півострова Снайфедльснес у Західній Ісландії, біля західного краю долини Hnappadalur, за 46 км на північ від Боргарнеса. Порода — долерит, крупнозернистий базальт: лаву, що текла, остудило море, і вона застигла рівними рядами колон. Завширшки вони від 1 до 1,5 метра, заввишки від 7 до 14 метрів і стоять пліч-о-пліч стіною завдовжки майже пів кілометра. Більшість зупиняється тут заради підйому нагору й краєвиду вздовж ряду колон.
Скелі Гердюберг
Місцева назва: Gerðuberg
Колони завширшки від 1 до 1,5 метра і заввишки від 7 до 14 метрів — лава, що застигла майже прямовисними стовпами, коли її остудило море.
- Вхід
- Безкоштовно
- Доступність
- Входу для візка немає.
- Парковка
- Безплатна стоянка перед скелями.
- Складність
- Короткий підйом нагору: видертися по скельній стіні або зійти збоку трав'янистим схилом. На підйом, спуск і фотографії йде близько 45 хвилин.
- Транспорт
- Автівкою — гравійний з'їзд із дороги 54
- Години
- Цілодобово, щодня.
- Адреса
- Off Route 54, 342 (Rauðamelur)
Навіщо їхати
Стіна тягнеться майже на пів кілометра відкритим лугом. Колони складені долеритом — крупнозернистим базальтом; заввишки вони від 7 до 14 метрів, завширшки від 1 до 1,5 метра і стоять упритул одна до одної. Багато з них у перерізі шестикутні, деякі вибиваються з ряду. Вирізняє цю зупинку те, що на утворення можна піднятися. Скельну стіну долають просто в лоб, а збоку є ще трав'янистий схил. Згори погляд іде вздовж верхівок колон, а не знизу вгору по стіні.
Корисно знати
- Жодних зручностей: біля скель немає ні туалетів, ні будь-яких послуг.
- Крихкий мох: мох на трав'янистому схилі рветься під ногами й відростає повільно. Тримайтеся голого каменю й витоптаних місць.
- Зупинка, а не мета поїздки: вписується в об'їзд Снайфедльснесу, але окремого гака заради неї робити не варто.
- З дітьми: внизу під стіною ходити легко, але нагору доводиться дертися по скелі.
Як дістатися
Останній відрізок дороги — ґрунтівка з вибоїнами. Звичайні машини без повного приводу нею проїдуть, але повільно. Стоянка — просто перед скелями, від неї до підніжжя стіни йдуть пішки. Нагору веде не стежка, а підйом: або в лоб по скелі, або збоку трав'янистим схилом, і коли камінь мокрий, схил кращий.
Коли їхати
Краще: ясний день. Заради краєвиду згори сюди й лізуть, а в низькій хмарності дивитися нема на що.
Уникати: негоди, якщо йти в лоб по стіні — тоді краще трав'янистим схилом.
Навіть улітку тут тихо. Люди приходять і йдуть невеликими групками, без натовпу, і нагорі рідко буває більше ніж кілька людей.
Сонце і світловий день
Місця поруч
Схожі місця
Скелі Гердюберг на карті
Нагору доводиться дертися по скелі заввишки до 14 метрів, без страховки. У негоду піднімайтеся збоку трав'янистим схилом, а не стіною.
Прокласти маршрут
Уся карта подорожей — в одному місці
Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож
Часті питання
Чи можна піднятися на скелі Гердюберг?
Так. Скельну стіну долають у лоб без особливих труднощів, а простіший шлях — трав'янистий схил збоку. Згори видно ряд верхівок колон.Чи є на скелях Гердюберг туалети?
Ні. Ні туалетів, ні будь-яких інших зручностей тут немає.Чи можна доїхати туди машиною без повного приводу?
Так. Останній відрізок — ґрунтівка з вибоїнами, але звичайні машини без повного приводу нею проїдуть. Їдьте повільно.З чого складені колони?
З долериту — крупнозернистого базальту. Лаву, що текла, остудило море, і вона застигла колонами завширшки від 1 до 1,5 метра і заввишки від 7 до 14 метрів.