Графаркірк’я — дернова церква на півострові Skagi біля Гофсоуса, на північному заході Ісландії. Церква стоїть тут з 1240 року, а теперішня будівля походить із XVII століття. Це найстаріша дернова церква країни й одна з шести, що збереглися. Каплицю складено з дерну й дерева, дах у неї трав’яний, а навколо йде круглий дерновий мур із кількома надгробками всередині. Усередину не пускають, тож огляд короткий і лише знадвору.
Графаркірк’я
Місцева назва: Grafarkirkja
Виведена з ужитку 1776 року за данського правління, найстаріша дернова церква Ісландії наступні 174 роки була хутірською повіткою і дочекалася відновлення лише 1950-го.
- Доступність
- Недоступно для візка; останній відрізок — ґрунтова стежка через луку.
- Парковка
- Безкоштовна стоянка приблизно за 250 м від церкви.
- Складність
- Легко: близько 250 м стежкою через луку від стоянки.
- Транспорт
- Громадський транспорт сюди не ходить; дістатися можна машиною.
- Години
- Цілодобово, щодня.
- Адреса
- 566 Hofsós
Навіщо їхати
В Ісландії лишилося шість дернових церков, і ця з них найстаріша. Церква стоїть у Gröf з 1240 року, хоча теперішню будівлю звели у XVII столітті. 1776 року, за данського правління, її вивели з ужитку, і хутір тримав у ній повітку. Так тривало до 1950 року, коли церкву повернули й відновили.
Каплиця крихітна: дернові стіни, дерев’яний каркас і трав’яний дах, який зливається з полем, доки не підійдеш упритул. Цвинтар обведений круглим дерновим муром, усередині кілька надгробків. Двері зачинені, тож усе, на що варто дивитися, — назовні: кладка дерну, низький вхід, вал цвинтарного муру.
Корисно знати
- Усередину не потрапиш. Церква зачинена для відвідувачів, її оглядають лише знадвору.
- Брама дорогою. Проїзд може перекривати зачинена брама; проїдьте і зачиніть її за собою.
- Тут немає нічого. Ні туалетів, ні питної води, ні інформаційного пункту.
- Візком не проїхати. Вхід недоступний для візка, а останній відрізок — ґрунтова стежка через луку.
- Це місце поховання. За дерновим муром є могили, та й сам дерен ламається під ногами — не лізьте на нього.
Як дістатися
Автобуси до Графаркірк’ї не ходять — сюди приїздять машиною. Дорогу може перекривати зачинена брама: вас просять проїхати і зачинити її за собою. Стоянка приблизно за 250 м від церкви, останній відрізок — стежка через луку. Іти недовго й легко. На сам огляд стане двадцяти-тридцяти хвилин, тож це радше зупинка дорогою до Гофсоуса чи назад, ніж окрема ціль поїздки.
Коли їхати
Найкраще: перед заходом сонця, коли світло стелиться низько над полем, а на цвинтарі зазвичай нікого.
Уникати: середини дня, коли тут зупиняється більшість проїжджих машин.
Дерен зелений усе літо, а ближче до осені буріє, тож улітку контраст між трав’яним дахом і деревом найсильніший. Огляд короткий за будь-якої пори, а сховатися на місці, якщо зіпсується погода, немає де.
Місцеві правила
Усередину відвідувачів не пускають, тож церкву оглядають знадвору. За круглим дерновим муром — місце поховання з кількома надгробками; не ходіть по могилах. Дернові стіни й дернові дахи легко ламаються під ногами — не вилазьте на мур і не ставайте на дах, хай який він низький.
Сонце і світловий день
Місця поруч
Схожі місця
Уся карта подорожей — в одному місці
Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож
Часті питання
Чи можна зайти всередину Графаркірк’ї?
Ні. Усередину відвідувачів не пускають, церкву оглядають знадвору.Скільки часу займає огляд?
Двадцяти хвилин вистачить. Закладіть тридцять і більше, якщо обійдете цвинтар і фотографуватимете.Скільки років церкві?
Церква стоїть на цьому місці з 1240 року. Теперішню будівлю звели у XVII столітті, 1776 року вивели з ужитку, а 1950-го відновили.Чи є на місці туалети?
Ні. Тут немає ні туалетів, ні питної води, ні інформаційного пункту.