Пляж Хардін

Головне видовище тут — хвилі. Вони з силою накочуються з відкритої Атлантики й розбиваються об чорний пісок і темні валуни. Уже заради того, щоб посидіти на березі й подивитися на них, варто прийти, навіть якщо у воду так і не зайдете. Пісок і каміння біля води однаково чорні, тож у ясний день біла піна прибою різко вирізняється на тлі всього довкола.

За пляжем уздовж набережної — пишні зелені сади, і неквапна прогулянка ними добре завершує годину біля моря. На східному краю над пляжем височіє замок Сан-Феліпе.

• Візьміть аквавзуття. Дно вкрите великим камінням, і хвиля тягне вас по ньому.
• Купатися важко. Через сильні хвилі й кам'янисте дно незручно заходити у воду й виходити з неї, а каміння дряпає.
• Поїсти: на березі є ресторан, але кухня зачиняється по обіді, тож їжте раніше.
• Туалети — приблизно за 100 м і 200 м; дальній безкоштовний.
• Чорний пісок розжарюється на сильному сонці. Не знімайте взуття аж до води.

Пляж лежить на набережній у західній частині Пуерто-де-ла-Крус. Автобусна зупинка з такою самою назвою — приблизно за 80 м по прямій, стоянки — приблизно за 80–90 м, тож хоч як ви приїдете, до пляжу рукою подати. Уздовж пляжу тягнуться сади набережної, а його східний край позначає замок Сан-Феліпе.

Найкраще: тихий день, уранці або ближче до вечора. Краще уникати: днів із великими хвилями та середини спекотного сонячного дня.

Пройти кам'янистим дном можна лише за спокійного моря; найсильніші атлантичні хвилі приходять на північне узбережжя взимку, а опівдні чорний пісок так розпікається, що босоніж по ньому не пройти.