Маяк Каульфсхамарсвік стоїть на вістрі невеликого півострова на узбережжі північно-західної Ісландії. Будівля в стилі ар-деко, а під нею — стовпчастий базальт, з якого складений берег. На тому ж мисі лежать руїни поселення, серед них дернова хатина 1900–1937 років, із табличками про те, хто тут жив. Місце віддалене й тихе, а колони, руїни та маяк оглядають пішки.
Маяк Каульфсхамарсвік
Місцева назва: Kálfshamarsvík
Маяк у стилі ар-деко на мисі з базальтових колон, посеред руїн поселення, яке протрималося з 1900 до 1937 року.
- Вхід
- Безкоштовно, плати за вхід немає.
- Доступність
- Входу для візка немає.
- Парковка
- Безкоштовна стоянка приблизно на 10 машин, десь за 200 м від маяка.
- Складність
- Приблизно 1–2 км пішки, щоб обійти маяк, базальтові колони й руїни.
- Години
- Відкрито цілодобово, щодня.
- Адреса
- 546 Kálfshamarsvík
Навіщо їхати
Увагу забирає маяк, але приїздити варто заради того, на чому він стоїть. Мис складений із базальтових колон, і на самому його вістрі стоїть маяк у стилі ар-деко — на решту ісландських маяків це не схоже. Позаду лежать руїни поселення, серед них дернова хатина, що простояла з 1900 до 1937 року. Таблички навколо називають людей, які пробували жити на цьому продуваному місці, а самі руїни такі тихі, що повз них легко пройти й не помітити. Через фіорд, коли повітря чисте, на обрії видно гострі вершини східного узбережжя Вестфірдіру.
Корисно знати
- Вітер: мис відкритий з усіх боків, і саме вітер перетворює візит на важку роботу. Перед виїздом подивіться прогноз.
- Закладіть час: маяк, колони й руїни розкидані вздовж мису, тож коротка зупинка охопить лише частину.
- Туалет: біля стоянки є туалетна будівля.
- Запаси: ні питної води, ні інформаційного пункту поблизу немає. Беріть усе своє.
Як дістатися
Автобуси до Каульфсхамарсвіку не ходять, тож дістаються сюди машиною. Останні 20 км — гравій, і цей відрізок тримають у доброму стані. Від стоянки далі пішки: маяк, базальтові колони й руїни розтягнуті вздовж мису, тож візит виходить прогулянкою, а не зупинкою біля оглядового майданчика.
Коли їхати
Краще: влітку — заради птахів і живності, взимку — щоб роздивитися, як було влаштоване покинуте поселення. Уникати: днів із сильним вітром.
Затока годиться в будь-яку пору, і базальтові утворення цілий рік мають майже однаковий вигляд. Змінюється те, що впадає в око. Взимку обриси руїн чіткіші. Влітку більше птахів і взагалі більше живності. Єдине, що псує тут візит, — вітер.
Сонце і світловий день
Місця поруч
Схожі місця
Маяк Каульфсхамарсвік на карті
Мис відкритий вітру з усіх боків. Наприкінці травня тут фіксували сталі 50 км/год із сильнішими поривами — досить, щоб 9°C відчувалися майже як мороз, а йти стало важко. Вдягайтеся відповідно і зважайте на вітер, перш ніж рушати вздовж колон.
Прокласти маршрут
Уся карта подорожей — в одному місці
Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож
Часті питання
Що тут дивитися, крім маяка?
Сам мис — це поклад базальтових колон. Навколо стоять руїни поселення, серед них дернова хатина 1900–1937 років, із табличками про те, хто тут жив.Яка тут дорога?
Останні 20 км — гравій. Цей відрізок доглянутий.Чи є туалети?
Так. Біля стоянки є туалетна будівля.Чи варто приїздити взимку?
Так. Взимку виразніше проступає планування покинутого поселення, а влітку тут більше птахів і живності. Базальтові утворення в обидві пори мають майже однаковий вигляд.Чи видно звідси Вестфірдір?
За доброї видимості через фіорд видно гострі вершини східного узбережжя Вестфірдіру.