Керлінгарфьотль

Місцева назва: Kerlingarfjöll

Керлінгарфьотль

Гарячі джерела тут мають 140 °C — настільки гарячі, що на цьому місці розглядали геотермальну електростанцію.

Керлінгарфьотль — вулканічний масив в ісландському високогір'ї, на півдні країни, неподалік дороги Kjölur. Він сягає 1477 метрів, а завширшки має близько 20–30 км. Про вулканічне походження свідчать червоний ріоліт, толеїтовий базальт і численні гарячі джерела, а мінерали з джерел забарвлюють ґрунт у жовтий, червоний і зелений. До 2000 року тут працював літній гірськолижний курорт, відтоді місце діє як високогірна база з житлом і харчуванням. У 2017 році 367 км² навколо гір узяли під державну охорону. Сюди їдуть заради походів і геотермальних долин.

Вхід
Прохід до стежок безкоштовний
Доступність
Обмежена — круті нерівні гірські стежки, доступу без сходів немає
Парковка
Парковки біля Highland Base і біля початку стежок Гверадаліра
Складність
Стежки на пів дня і на день, а також багатоденні маршрути. Ґрунт місцями багнистий і слизький, на одних ділянках є сходи, на інших сходинок немає зовсім. Кільце від базового табору має близько 8,5 милі (14 км) з важким підйомом.
Транспорт
Лише повний привід — F35 (Кʼйолюр), потім гірський зʼїзд; улітку автобус у сезон

Навіщо їхати

Колір дає сама порода. Ріоліт робить схили червоними й помаранчевими, а мінерали, які виносять нагору гарячі джерела, забарвлюють ґрунт у жовтий, червоний і зелений. Осердя всього цього — Hveradalir, геотермальна долина з киплячими грязьовими казанами й сірчаними виходами, що парують поряд зі сніжними плямами. У повітрі пахне сіркою. Земля під ногами шипить і гуркоче.

Над долиною масив піднімається до 1477 метрів, а з верхніх стежок видно льодовики. Деякі кільця перетинають сніжну шапку й тоді спускаються в кольорову долину. Породі від 68 000 до 350 000 років — вона старша за більшу частину вулканічної системи Гофсйокюдля, до якої належить. Вітер, холодний дощ і перепад від теплого повітря до холодного — частина звичайного тутешнього дня.

Корисно знати

  • Транспорт: потрібен позашляховик. Високогірні F-дороги розбиті, трапляються броди.
  • Взуття: на стежках багато багнюки, а місцями слизько й немає жодної сходинки. Потрібні треккінгові черевики.
  • Погода: змінюється швидко — шалений вітер, холодний дощ, тепле повітря, що стає холодним. Візьміть непромокальну куртку й непромокальні штани.
  • Сезон: з кінця червня до початку вересня снігу немає і стежки відкриті.
  • База: високогірна база в цій місцевості має житло, харчування й природні купальні з гарячих джерел.

Як дістатися

Керлінгарфьотль лежить осторонь високогірної дороги Kjölur, у внутрішній частині Ісландії. Дістатися до нього можна лише позашляховиком: F-дороги розбиті, трапляються броди. Уже на місці можна проїхати вище — так простіше потрапити до геотермальної долини. Інший варіант — іти пішки від базового табору: одне кільце звідти має близько 8,5 милі (14 км), з важким підйомом і безліччю сходів угору й назад униз.

Коли їхати

Краще: з кінця червня до початку вересня, коли снігу немає і стежки відкриті.

Уникати: решти року, коли стежки лежать під снігом.

Придатний сезон короткий, та й усередині нього погода змінюється швидко: вітер і холодний дощ приходять майже без попередження, а температура здатна впасти за кілька хвилин. Похід варто планувати за прогнозом, а не за датою.

Сонце і світловий день

Місця поруч

Схожі місця

Керлінгарфьотль на карті

На стежках багато багнюки, а місцями слизько й немає жодної сходинки. Грязьові казани й виходи пари в геотермальних долинах киплять: тримайтеся позначених стежок і не ступайте на ґрунт із кіркою. Погода змінюється за хвилини: тепле повітря заступають шалений вітер і холодний дощ. Дорогою туди на F-дорогах трапляються броди — потрібен позашляховик і тверезе розуміння рівня води.
Прокласти маршрут

Уся карта подорожей — в одному місці

Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож

Відкрити карту

Часті питання

  1. Чи потрібен позашляховик, щоб дістатися Керлінгарфьотля?

    Так. Високогірні F-дороги, що ведуть туди, розбиті, і на них трапляються броди.
  2. Коли тут немає снігу?

    З кінця червня до початку вересня. Саме тоді стежки відкриті.
  3. Скільки тривають походи?

    Є стежки на пів дня і на день, є й багатоденні маршрути. Короткі прогулянки теж можливі; одне кільце від базового табору має близько 8,5 милі (14 км) з важким підйомом.
  4. Чи є де переночувати й поїсти?

    Так. З 2000 року тут працює високогірна база з житлом, харчуванням і природними купальнями з гарячих джерел.
  5. Що таке Hveradalir?

    Геотермальна зона в масиві: киплячі грязьові казани й сірчані виходи, що парують поряд зі сніжними плямами, а ґрунт забарвлений у червоний, жовтий і зелений.