Ланганес — півострів на північному сході Ісландії, завдовжки 45 кілометрів, між Þistilfjörður і Bakkaflói. Углиб він піднімається до 200–450 метрів, а найвища точка — Gunnólfsvíkurfjall, 719 метрів. Відомий пташиними скелями, зокрема третьою за величиною у світі колонією сул на Stórkarl, і тим, що по собі лишили люди: рибальським селом Skálar, яке спорожніло до 1946 року, і радарною станцією часів Холодної війни на Heiðarfjall. Гравійна дорога веде до Fontur на краю півострова, де стоїть маяк Langanesviti.
Півострів Ланганес
Місцева назва: Langanes

Stórkarl на скелях Ланганеса — третя за величиною колонія сул у світі.
- Вхід
- Безкоштовно
- Доступність
- Без доступного середовища — грубий гравій, відкриті скелі без огорож
- Парковка
- Придорожні кишені біля оглядових і початків стежок
- Складність
- Гравійні дороги, місцями розбиті. Путівець уздовж західного берега веде на височину з майданчиком для спостереження за птахами.
- Транспорт
- Автомобілем — дорога 869 від Тоурсхьобна; для Фонтюра краще 4x4
- Адреса
- Langanes, 681 Þórshöfn
Навіщо їхати
Ланганес тягнеться на 45 кілометрів на північний схід і закінчується вузькою косою Fontur, де стоїть маяк Langanesviti. Майже всюди тут порожньо. У Skálar, рибальському селі на південно-східному узбережжі, на початку XX століття жило понад сто людей, а до 1946 року воно спорожніло. Так само зникли Heiðarhöfn, Skoruvík, Fagranes, Læknistaðir і Saurbær. На Heiðarfjall лишилися рештки радарної станції НАТО, яка з 1954 по 1968 рік стежила за радянською активністю на рубежі GIUK.
Друга причина сюди їхати — скелі. У них гніздяться кайри й трипалі мартини, а Stórkarl — третя за величиною колонія сул у світі. Уздовж західного берега стоять хатки й оглядовий майданчик, зроблені для спостереження за птахами.
Корисно знати
- Дорога: шлях від Þórshöfn до Fontur — гравійний. Один водій вирішив, що надто трясе, і повернув назад.
- Єдине село: у Þórshöfn на північно-західному узбережжі живуть практично всі. Далі все покинуте.
- Руїни: стара радарна станція на Heiðarfjall занедбана, дістатися до неї важко. У більшості будівель немає вікон.
- Погода: обидва береги виходять у відкрите море. Приїздіть ясного дня зі слабким вітром — саме тоді скелі варті дороги.
- Птахи: кайри й трипалі мартини відкладають яйця у скелях у травні та червні.
Як дістатися
Заїзд — через Þórshöfn на північно-західному узбережжі. Це єдине населене село на півострові, і тут є невеликий аеропорт. Звідти вздовж Ланганеса йде гравійна дорога до Fontur на самому краю. Покриття розбите: один відвідувач поставив місцю одну зірку й повернув назад, не доїхавши до кінця. Уздовж західного берега путівець веде на височину з майданчиком для спостереження за птахами, і там же на узбережжі стоять спостережні хатки.
Коли їхати
Краще: травень і червень, ясного дня зі слабким вітром.
Уникати: вітряних днів з низькою хмарністю, коли скелі не дадуть нічого.
Кайри й трипалі мартини відкладають яйця у скелях у травні та червні, і тоді на карнизах іноді працюють збирачі яєць. Друга причина підгадати приїзд під гніздування — сули на Stórkarl.
Сонце і світловий день
Місця поруч
Схожі місця
Півострів Ланганес на карті
Уся карта подорожей — в одному місці
Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож
Часті питання
Що подивитися на Ланганесі?
Пташині скелі, а вздовж західного берега — хатки й майданчик для спостереження за ними. На краю — Fontur і маяк Langanesviti. Дорогою — покинуте рибальське село Skálar і занедбана радарна станція НАТО на Heiðarfjall.Чи є покриття на дорозі до краю півострова?
Ні. Дорога від Þórshöfn до Fontur гравійна й розбита. Один відвідувач повернув назад, замість того щоб доїхати.Коли гніздяться морські птахи?
Кайри й трипалі мартини відкладають яйця у скелях у травні та червні. Тоді на скелях іноді працюють збирачі яєць. Сули гніздяться на Stórkarl.Чи живе хтось на півострові?
У Þórshöfn на північно-західному узбережжі живе практично все населення громади Langanesbyggð, а це 480 осіб за даними 2008 року. Skálar, Heiðarhöfn, Læknistaðir, Skoruvík, Fagranes і Saurbær — усі покинуті.Що за радарні станції на горах?
Їх дві. Станція НАТО H-2 на Heiðarfjall працювала з 1954 по 1968 рік і стежила за радянською активністю на рубежі GIUK, тепер вона занедбана. Новіша станція на Gunnólfsvíkurfjall, за 15 кілометрів на південь, входить до Системи ППО Ісландії.








