Левада Серра-ду-Фаял

Левада Серра-ду-Фаял — це прогулянка вздовж водного каналу, а не підйом. Стежка йде рівно крізь дуби, сосни та евкаліпти, ніде немає обривів і крутих ділянок. Із собаками можна, велосипедистам і дітям теж під силу. Дерева тримають тінь усю дорогу. Спекотного дня це рятує, а в іншу погоду легко змерзнути — хтось із мандрівників вдягнувся надто легко й мерз усю прогулянку. Дорогою є кафе: на екскурсійному варіанті до нього приблизно дві третини шляху. Іти треба туди й назад, тож відстань обираєш сам: один відвідувач пройшов близько 3 км у бік Фуншала й повернувся тією ж стежкою. Уздовж каналу цвітуть квіти, серед них агапантуси, а самою стежкою снують плиски.

• Навігація: Карти Google не бачать левад як стежок і маршруту трасою не прокладуть. Орієнтуйся на водний канал.
• Без зручностей: ніде поблизу маршруту немає ні туалетів, ні питної води.
• Кафе: воно є дорогою, приблизно на двох третинах екскурсійної прогулянки.
• Візьми щось тепле: стежка в тіні від початку до кінця й лишається прохолодною, навіть коли на узбережжі спека.
• Паркування: дві стоянки приблизно за 110 і 140 метрів від стежки; ближча позначена як приватна.

Автобусна зупинка LEV da Serra do Faial стоїть просто на леваді: виходиш — і ти вже на стежці. Один мандрівник скористався нею навпаки: закінчив прогулянку й поїхав автобусом назад до Фуншала. Автівкою — дві стоянки приблизно за 110 і 140 метрів від стежки, ближча позначена як приватний проїзд. Від будь-якої з них дорога рівна й коротша за 150 метрів. Біля початку стоять інформаційні щити.

Краще: теплі сонячні дні, а також пізніше в сезоні, коли вздовж каналу розквітають квіти.

Уникати: початку березня, якщо йдеш саме заради квітів — мандрівник, який був тут на початку березня, застав агапантуси ще закритими.

Стежка в тіні від початку до кінця, тож спека, від якої важко на узбережжі, сюди майже не дістає; відвідувач, який ішов у липні, назвав цю тінь найкращим за день. Легкий дощ прогулянку теж не псує — екскурсійна група пройшла крізь нього без клопоту.