Лос-Асулехос-де-Венегера — ділянка гірського схилу вздовж дороги GC-200 у Могані на Гран-Канарії, де вулканічна порода лягає жовтими, помаранчевими, фіолетовими й зеленими смугами. Назва означає «кахлі»: саме на поливану плитку схожі зелені та синьо-зелені шари. Кольори дала гаряча вода, багата на мінерали, — вона змінила породу через довгий час після вивержень, які її утворили. Місцевість заповідна, а в навколишні пагорби ведуть пішохідні стежки.
Лос-Асулехос-де-Венегера
Місцева назва: Los Azulejos de Veneguera
Схил при дорозі GC-200 у Могані: м'яка вулканічна порода в жовтих, помаранчевих, фіолетових і зелених смугах.
- Вхід
- Безкоштовно. Квитків немає: скелі стоять біля дороги загального користування.
- Доступність
- Для візка не пристосовано. Кольори видно з узбіччя; щоб дістатися до оглядових точок, треба йти узбіччям дороги.
- Парковка
- Дві безкоштовні стоянки приблизно за 80 і 140 м від скель, одна асфальтована; ще є місце біля придорожньої крамнички.
- Складність
- Щоб подивитися — жодної: машину залишаєте приблизно за 80–140 м і йдете узбіччям. Стежки в навколишні пагорби — з підйомами.
- Транспорт
- Автобус із Плайя-де-Моган до зупинки «Лос-Асулехос-де-Венегера», приблизно за 100 м.
- Бронювання
- Не потрібно.
- Години
- Можна приїхати будь-коли.
- Адреса
- GC-200, 35149 Mogán, Las Palmas, Spain
Навіщо їхати
Кольори видно просто з вікна машини: цілі схили м'якої породи — жовті, помаранчеві, фіолетові, зелені — підступають до самого краю GC-200. Якщо відійти дорогою назад, усі смуги вміщуються в один кадр. Машин тут мало, тож можна спокійно зупинитися, роздивитися й вибрати ракурс. Дехто видирається на скелі, але здалеку скелі виглядають краще.
Після дощу по схилах позаду збігають водоспади — біла вода над кольоровим каменем. Кому мало зупинки при дорозі, той може піти стежками в пагорби; дороговказ стоїть приблизно за 330 м.
Корисно знати
- Туалетів і питної води немає ні біля скель, ні поблизу. Візьміть воду з собою.
- Оглядовий майданчик тут — сама дорога: щоб охопити краєвид ширше, пройдіть назад уздовж GC-200, тримаючись узбіччя.
- Порода м'яка й кришиться. Якщо лізти на неї, псується кольоровий шар, а порода їде з-під ніг.
- Для візка місце не пристосоване; кольори видно з узбіччя.
- Біля скель стоїть придорожня крамничка, там можна залишити машину.
Як дістатися
Сюди веде GC-200 — звивиста гірська дорога через захід Могану. Дві стоянки є приблизно за 80 і 140 м від скель, одна з них асфальтована; ще є місце біля придорожньої крамнички. Звідти йдіть краєм дороги, доки не знайдете потрібний ракурс; машин небагато.
Без машини — автобусом із Плайя-де-Моган (Playa de Mogán). Він зупиняється на зупинці «Лос-Асулехос-де-Венегера», приблизно за 100 м від скель; зупинки є з обох боків дороги.
Коли їхати
Найкраще: рано вранці, надвечір або наступного дня після дощу.
Низьке сонце підкреслює кольорові смуги, а після дощу по схилах за скелями стікає вода.
Не варто: опівдні в спеку.
Узбіччя й схили — голий камінь без жодної тіні, а води на місці немає.
Сонце і світловий день
Місця поруч
Схожі місця
Лос-Асулехос-де-Венегера на карті
Кольорова порода м'яка й осипається під ногами, тож на схили не заходьте. Ідучи вздовж GC-200, тримайтеся узбіччя й зважайте на машини, що виїжджають із-за поворотів.
Прокласти маршрут
Уся карта подорожей — в одному місці
Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож
Часті питання
Чи можна дістатися до Лос-Асулехос-де-Венегера автобусом?
Так. Автобус іде вгору з Плайя-де-Моган і зупиняється на зупинці «Лос-Асулехос-де-Венегера», приблизно за 100 м від скель.Чи є стоянка біля Лос-Асулехос-де-Венегера?
Так. Дві стоянки є приблизно за 80 і 140 м від скель, а ще місце знайдеться біля придорожньої крамнички.Чи є біля Лос-Асулехос-де-Венегера пішохідні стежки?
Так. Стежки ведуть у пагорби навколо скель, а приблизно за 330 м від них стоїть дороговказ.Чи є там туалети або питна вода?
Ні. Ні біля скель, ні поблизу немає ні туалетів, ні питної води, тож беріть усе потрібне з собою.Чи варто вилазити на кольорові скелі?
Ні. Порода м'яка й кришиться під ногами. Скелі найкраще роздивлятися з дороги, відійшовши трохи назад.