Люмен — Музей гірської фотографії

Половина побаченого — на стінах, половина — за вікном: по той бік скла стоять Доломіти, а всередині гірська фотографія від ранніх відбитків до сучасних робіт. Музей невеликий, і найдовше пам'ятають інтерактивні зали — дзеркальний, 3D-проєкція, зал, збудований навколо платформи й ока. Між рамками з відбитками стоять екрани й речі, які можна чіпати, а розкладка вільна: тут радше блукають, ніж ідуть маршрутом. Найбільше візьмуть звідси фотографи; решту витягує панорама.

• Закладайте години півтори — стільки зайняв один неквапливий візит, і зали краще проходити повільно, а не колом.
• Під дверима не паркуються — авто лишаються в долині, а останній відрізок нагору, на Kronplatz, — підйомником.
• Квитки — унизу — їх продають біля нижньої станції підйомника, поруч із великим паркінгом; купуйте перед підйомом.
• Туалети безкоштовні — у самій будівлі, ще одні приблизно за 230 м.

Останній відрізок — підйомник. Авто доїжджають лише до дна долини, а нагору, на Kronplatz, піднімає підйомник до верхньої станції, де музей ділить будівлю з рестораном. До дверей ніхто не під'їжджає, і пішки від нижніх стоянок дороги немає. Узимку тими самими кабінами їдуть лижники, тож поруч на підйомі будуть дошки й черевики.

Краще: ясний день і радше ранок, ніж остання година перед закриттям.

Уникати: днів, коли вершина в хмарах.

Фотографії — лише половина візиту: вікна дивляться на Доломіти, а в хмарах гора не дає нічого. Погода на вершині змінюється швидше, ніж унизу в долині, тож вид, який видно з Бруніко, ще нічого не обіцяє нагорі.