Морський музей Освьор

Біля хатин відвідувачів зустрічає чоловік у традиційному рибальському вбранні й обводить їх довкола, розповідаючи про станцію і про власний одяг. Усередині відновили житлову й робочу частини, де зібрано сотні речей, якими ці команди користувалися щодня; брати їх до рук — частина відвідин. У головній хаті жили одинадцятеро, дев'ятеро чоловіків і дві жінки, і це число доходить тоді, коли стоїш у самій кімнаті. У сушарні й досі висять стійки з сушеною рибою. Знадвору зелені дернові дахи лежать просто при воді, а ясного дня видно аж до Гренландії.

• Усе просто неба. Ходити доводиться від хати до хати, укриття між ними немає, тож одягайтеся за погодою.
• Мухи. Довкола станції вони здатні добряче дошкулити.
• Діти. Музей їм добре пасує, а речі в хатах для того й стоять, щоб їх чіпали.
• На місці. Є туалет, а біля стоянки — крамниця сувенірів.

Музей стоїть на березі в Болунгарвіку, і дорога сюди — найлегша частина: стоянка просто на місці, поряд крамниця сувенірів, а далі й самі хати. На мапах позначено ще дві стоянки — приблизно за 1,2 км і 1,6 км, якщо міряти по прямій від музею. Автобусом: зупинка Hvíta húsið лежить приблизно за 1,7 км, знову ж по прямій, — пішки дорогою вийде більше.

Найкраще: ясний день, коли звідси видно через воду аж до Гренландії.

Уникати: сильного дощу й вітру.

Усі відвідини минають просто неба, від хати до хати, тож погода й вирішує, наскільки вас вистачить; а на яскравому світлі зелені дахи на тлі моря варті зупинки самі собою.