Природні басейни Порту-Моніш

Ці чаші виклала лава, а наповнює їх Атлантика. Під ногами не плитка, а мох, поруч ходить дрібна риба — маска з трубкою в сумці своє відпрацює. Уздовж стінок є місця для стрибків, досить високі, щоб було варто на них лізти, а ще мілка зона для дітей і майданчик поряд. Роздягальні просторі. На місці працює кафе, хоча готують там пересічно — їхати варто заради купання. Коли розгойдується хвиля, море б'є білим об чорний камінь просто за стінками басейнів, і пройтися берегом варто навіть тоді, коли ви так і не зайдете у воду.

• Буває дуже людно. Спокійні проміжки — ранній ранок і остання година перед закриттям; середина дня до них не належить.
• Мало туалетів. Роздягальні просторі, а от туалетів на весь комплекс лічені одиниці.
• Вода холодна. Настільки, що зайти треба зважитися, хоч би яке тепло стояло надворі.
• Варто взяти маску з трубкою. У басейни заходить риба, а дно — камінь із мохом, не бетон.
• Кафе на місці. Напої та їжа є, коли захочеться; готують непримітно.

Усе лежить унизу містечка, там, де дорога виходить до моря. Під'їхати можна майже впритул: дві стоянки за 70 м від входу, найближча автобусна зупинка — трохи далі ніж за 100 м. Громадські туалети й питний кран стоять за 60 м від басейнів, а офіс Madeira Information — приблизно за 120 м.

Краще: рано-вранці, одразу після відкриття, або наприкінці дня перед закриттям.

Уникати: середини дня.

Тут буває дуже людно, а басейни залежно від кількості людей — зовсім різне місце. Затриматися до вечора вигідно ще й тим, що сонце сідає звідси просто у воду.