Пляж Поу-дес-Льєо

Спуски для човнів майже ніколи не стоять без діла. Місцеві й приїжджі цілий день спускають човни на воду просто біля простих сараїв, які рибалки збудували по краю бухти.

Але головне тут — під водою. Через скелі й луки посидонії бухта популярна серед тих, хто плаває з маскою, а над піском вода бірюзова. Стежками по кручах в обидва боки можна дійти до менших відлюдних бухт, а праворуч від пляжу в скелю врізається ущелина.

Є в бухти й своя історія. 8 серпня 1936 року тут висадилися близько тисячі республіканських вояків з військово-морського з'єднання, яке супроводжував лінкор «Хайме I» (Jaime Primero), і відбили Ібіцу в націоналістів, що захопили її на початку війни.

• До пляжу спускатися доведеться багатьма сходинками.
• Човни спускають на воду цілий день: плавайте подалі від порту.
• Громадських туалетів і питної води поблизу немає; поїсти й попити можна у двох ресторанах з морепродуктами та в пляжному барі.
• Посидонію викидає на берег, і на піску бувають цілі вали з неї.
• Візьміть маску й трубку: уся принада тутешньої води — скелі й посидонія.

Поу-дес-Льєо лежить на північно-східному узбережжі Ібіци, за 6,3 км на схід від Сант-Карлеса і за 11,8 км на північний схід від Санта-Еуларії-дес-Ріу. Найзручніше їхати машиною. Найближча стоянка, ґрунтова, — приблизно за 90 м по прямій, друга — приблизно за 535 м.

Найближчі зупинки громадського транспорту — приблизно за 2,3 км по прямій, тож автобусом доведеться ще пройти пішки щонайменше стільки. Хоч як добиратиметеся, наостанок до пляжу треба спуститися багатьма сходинками.

Найкраще: тихий ранок, коли сонце встає з моря, а вода прозора — саме для плавання з маскою.

Краще уникати: днів із сильним північним чи східним вітром, а також полудня в липні й серпні.

Це узбережжя відкрите морю на північний схід, тож вітер з моря каламутить воду й псує ту прозорість, заради якої сюди їдуть з маскою, а в розпал літа невеликий пляж швидко заповнюється.