Арка Санта-Люсія

Ясного дня наприкінці грудня, десь без десяти четверта, сонце стає точно навпроти отвору в скелі на хребті над Пенагілою, і промінь крізь нього падає на частину містечка. Цю мить пов’язували з днем святої Луції, 13 грудня, і вірили, що світло допомагає завагітніти жінкам, на яких воно впаде. Дослідження доктора Хосе Люля (José Lull) показало, що так буває щодня з 13 по 29 грудня, тож якщо 13-го хмарно, шанс ще не втрачено.

Решту року до арки ходять у похід: це кам’яне вікно на гірському хребті, згори відкриваються широкі краєвиди, а ввечері сонце сідає просто за аркою.

• Пішохідні маршрути в картографічних застосунках не завжди доводять до самої арки; її видно й знизу, з містечка.
• На грудневе сонце в арці дивляться з містечка — з проспекту Паїс-Валенсіа (Avenida País Valencià) у Пенагілі.
• Щоб світло пройшло крізь арку, потрібне ясне небо: у хмарний день нічого не побачите.
• Туалетів біля арки немає, поблизу теж.
• Ні стоянка, ні підхід не пристосовані для візка.

Арка стоїть на хребті над Пенагілою, останню ділянку доведеться йти пішки. Найближча стоянка — приблизно за 1 км від арки по прямій, стоянка готелю «Ла-Ескондіда» (Hotel La Escondida) — приблизно за 1,5 км; від обох треба підніматися на хребет. Приблизно за 800 м від арки стоїть інформаційний стенд.

Пішохідні маршрути в картографічних застосунках не завжди доводять до самого верху, тож майте на увазі: арку видно й знизу, з містечка. Найближча зупинка громадського транспорту — приблизно за 2,8 км по прямій.

Найкраще: ясний день з 13 по 29 грудня, близько 15:50, коли сонце світить крізь арку на частину Пенагіли; решту року — під вечір, щоб подивитися на захід сонця з хребта.

Не варто: у хмарні грудневі дні, а підніматися — в дощ чи сильний вітер.

Хмари зводять нанівець саме те, заради чого сюди їдуть узимку, а мокрий камінь на відкритому хребті — головний ризик походу.