Фугласафн Сігургейрс

Птахів зібрав і виготовив з них опудала одна людина. Більшість того, що стоїть у залах, зробив Sigurgeir Stefánsson, а відкриття музею не побачив. Тепер музеєм опікується його сестра. Спершу вона коротко вводить у тему, далі відвідувачі йдуть залами самі, у своєму темпі. Опудала зроблені дбайливо: птахи стоять так, як стояли б живими, і легко уявити, з якого середовища кожен із них. Кафе — частина відвідин: суп, хліб і арктичний голець, а позаду тераса, де просто перед тобою на воді плавають живі качки.

• Скільки часу: швидким оглядом тут не обійдеться. Спершу вступна розповідь, і година минає непомітно.
• Узимку: птахи надворі — літня картина. Взимку довкола тихо, і все відвідування — сама експозиція.
• Як усе відбувається: господиня коротко розповідає про збірку, далі залами йдеш сам.
• На місці: туалети; музей годиться і для дітей — частину експозиції можна чіпати руками.

Дістатися сюди можна автомобілем. У музею є власна стоянка, і шлях від неї до входу — без сходинок. Будівля стоїть на березі озера Міватн, тож і експозиція, і кафе, і тераса над водою — усе за одними дверима.

Краще: влітку, коли навколо будівлі повно птахів, а озеро перед нею аж кишить ними.

Уникати: зими, якщо їдеш саме заради живих птахів — тоді довкола тихо.

Експозиція всередині від сезону не залежить, а от те, що видно з тераси, — залежить.