Стоура-Сула — гірська вершина в нагір'ї Fjallabak, у глибині Судурланду. Це крутий окремий конус із палагонітового туфу — породи, яку наростили виверження під кригою льодовикової доби. Назва означає «великий стовп», і форма це пояснює. Сніг у рівчаках лежить ще довго після початку літа. Для більшості мандрівників Стоура-Сула — радше орієнтир на обрії нагір'я, ніж мета поїздки.
Стоура-Сула
Місцева назва: Stóra-Súla

Súla ісландською означає «стовп»: гора — один крутий конус із вулканічного туфу, відокремлений від усіх хребтів навколо.
- Вхід
- Безкоштовно
- Складність
- Орієнтир біля стежки; вершина — крутий підйом без розмітки
- Транспорт
- Пішки — на маршруті Лейгавегюр, біля хатини Хваннгіль (високогір'я, літо)
Навіщо їхати
Найперше впадає в око форма. Стоура-Сула — майже симетричний конус, що стоїть окремо від сусідніх хребтів. Здалеку він читається на обрії як одна суцільна фігура. Порода темно-бура й сипка, дощі прорізали в ній глибокі рівчаки. Влітку нижні схили вкриває зелений мох, а верхівка конуса лишається гола. Межа між ними різка. Пополудні світло падає із заходу й вимальовує рівчаки — саме тоді конус здається найкрутішим. На вершину часто сідає хмара, і гора може цілий день лишатися невидимою. На північ від неї Álftavatn, і звідти Стоура-Сула — головна форма на обрії.
Корисно знати
- Гора стоїть на маршруті Лейгавегюр; найближча хатина Хваннгіль — звичне місце ночівлі або перепочинку.
- Це високогір'я, доступне лише влітку: відкриті всім вітрам схили та переправи через річки без мостів.
- Вважайте вершину оглядовою точкою: розміченої стежки нагору немає, а схили круті.
- Беріть належне спорядження та стежте за прогнозом для високогір'я — так далеко від узбережжя погода змінюється швидко.
Сонце і світловий день
Місця поруч
Схожі місця
Стоура-Сула на карті
Уся карта подорожей — в одному місці
Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож
Часті питання
Чи треба пройти весь Лейгавегюр, щоб побачити Стоурасулу?
Ні. Гора стоїть біля відрізка від Аульфтаватна до Емстрюра, а біля її підніжжя — хатина Хваннгіль, тож повз неї проходить кожен, хто йде чи ночує на цій ділянці. Влітку сюди можна вибратися й одним днем.Чи можна піднятися на вершину?
Це крутий вулканічний конус без розміченої стежки нагору, тому більшість лише дивиться на нього з маршруту. Сходження — для досвідчених і добре споряджених туристів, звичних до бездоріжжя та відкритого високогір'я.Чому вона зелена, коли навколо все чорне?
Старий конус за століття затягло мохом і рослинністю. Він вирізняється на тлі чорних вулканічних пісків Майліфедльссандюра, що починаються одразу на південь, — один із найрізкіших кольорових контрастів на маршруті Лейгавегюр.








