Суртсхедлір — лавова печера на заході Ісландії, до якої веде гравійна дорога. Вона утворилася під час виверження вулкана й береже льодові сталагміти та археологічні знахідки. Це найдовший лавовий тунель країни, і його лишили як є: без освітлення, без помостів, без гіда й без плати за вхід. Заходять через пронумеровані отвори в лавовому полі, а всередині просуваються зі світлом ліхтаря по хитких брилах. Потрібні теплий одяг, рукавиці й налобний ліхтар.
Печера Суртсхедлір
Місцева назва: Surtshédlir
Найдовший лавовий тунель Ісландії — без освітлення, без помостів і без квитка: заходиш зі своїм налобним ліхтарем.
- Вхід
- Безкоштовно; каси немає.
- Доступність
- Для візка недоступно: немає ні пристосованої стоянки, ні входу, а підхід і підлога печери — розбита лава.
- Парковка
- Майданчик без покриття наприкінці гравійки, метрів за 400 від входів.
- Складність
- До входів близько 400 метрів ходьби лавою. Усередині — повільне лазіння по хитких гострих брилах; потрібні руки, рукавиці й тверді черевики.
- Години
- Цілодобово, щодня.
- Адреса
- Hallmundarhraun lava field, 311
Навіщо їхати
За першим входом світло закінчується. Суртсхедлір — лавова трубка, що лишилася після виверження вулкана, найдовша в Ісландії; усередині є льодові сталагміти й археологічні знахідки. Нічого не освітлено, не вимощено й не огороджено. Підлога — навалені брили лави, і ними радше лізеш, ніж ідеш. За кількасот метрів від входу темрява стає повною. Схожі печери в інших частинах Ісландії продають як екскурсії з гідом освітленими помостами. У цю заходиш сам, через пронумеровані отвори в навколишньому лавовому полі.
Корисно знати
- Візьми налобний ліхтар: Світло телефона показує, куди ступити, і не більше. За першою залою в печері цілком темно.
- Одягайся тепло: У тунелі холодно, а надворі вітер. Потрібні теплі шари, тверді черевики й одяг, який не шкода подерти.
- Жодних зручностей: Туалетів біля печери немає. Усередині ніде немає ні світла, ні поручнів, ні вказівників.
- Знай, де вихід: Отвори 2 і 3 виходу не мають. За ними найближчий вихід — отвір 4.
- З дітьми: Пройти можна й з малими дітьми, але розбитим камінням просуваєшся повільно.
Як дістатися
Останній відрізок — гравійка: близько 15 хвилин їзди до майданчика приблизно за 400 метрів від печери. Дорожні знаки вимагають повного приводу. У суху погоду сюди доїжджали й машини з одним ведучим мостом, повільно. У лютому дорога лишається відкритою, хоча сніг лежить по всій околиці. Від стоянки до входів іти відкритою лавою. Виходи далі по тунелю ведуть на те саме лавове поле, і звідти до машини вже недалеко.
Коли їхати
Краще: влітку й у суху погоду. Тоді гравійкою проїде й машина без повного приводу, а лава між отворами відкрита.
Уникати: зими без повного приводу. У лютому сніг укриває всю околицю, і шлях між отворами доводиться протоптувати. У тунелі холодно й темно будь-якої пори, тож пора року міняє підхід, а не саму печеру.
Чим зайнятися поруч
Усі екскурсії: Західна Ісландія — на GetYourGuide
Партнерські посилання: бронюючи через них, ви підтримуєте YowJourney.
Сонце і світловий день
Місця поруч
Схожі місця
Печера Суртсхедлір на карті
Лавова підлога хитка й слизька, а камінь такий гострий, що ріже руки, якими спираєшся, щоб утримати рівновагу. Візьми рукавиці. За першою ділянкою тунелю немає ні світла, ні позначеного шляху. Низький камінь б'є по голові, тож надінь каску; вовняна шапка — це мінімум.
Прокласти маршрут
Уся карта подорожей — в одному місці
Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож
Часті питання
Чи потрібен повний привід, щоб дістатися до Суртсхедліра?
Дорожні знаки цього вимагають. У суху літню погоду гравійкою до стоянки доїжджали й машини з одним ведучим мостом, повільно. У лютому дорога була відкрита, але засніжена.Чи вистачить у печері ліхтарика в телефоні?
Ні. Світла телефона досить, щоб бачити, куди ступити, але не щоб рухатися тунелем. Візьми справжній налобний ліхтар.Чи можна вибратися назовні через будь-який отвір?
Ні. Отвори 2 і 3 виходу не мають. Найближчий вихід за ними — отвір 4, далі виходи є на 5 і 6.Чи потрібні взимку льодоступи?
Ні. У лютому сніг переходили без них. Важливо те, як стоїш усередині печери, на хитких брилах, а для цього потрібні тверді черевики.