Канарський ботанічний сад імені Вієри-і-Клавіхо

Стежки петляють стіною ущелини Гінігуада — схилом із водоспадом і неглибокими печерами в скелі, — і майже все, що росте обабіч, походить з Канарських островів.

Лавровий ліс (Bosque de Laurisilva) показує, яким був густий вологий ліс, що вкривав значну частину Макаронезії до приходу іспанців. На відкритому місці лежить сад кактусів і сукулентів, де зібрано близько 10 000 культиварів. Між ними — Сад островів, сосновий гай, Прихований сад (El Jardín Escondido) з оранжереєю та Фонтан мудреців (Fuente de los Sabios), присвячений ботанікам, які описали флору островів.

Тут тихо. Садом тече вода, і всюди метелики: серед них канарський адмірал, монарх і південна лісова строкатка.

• Кафе в саду немає. Далі по дорозі є бар, де можна поїсти й випити, але воду й перекус краще взяти з собою.
• Частину верхнього саду, зокрема верхній вхід, можуть закривати на ремонт або після дощу, тож деякі стежки можуть бути недоступні.
• Сад розкинувся на крутому схилі ущелини. Для стежок, що йдуть угору, вдягніть нормальне взуття для прогулянок.
• Безкоштовні туалети є на території саду, у будиночку ближче до акведука.

Автомобілем їдьте до нижнього входу з боку дороги на Драгональ (Dragonal). Там є власна безкоштовна стоянка, ще одна — приблизно за 280 м, а також можна безкоштовно стати вздовж вулиці.

З Лас-Пальмас-де-Гран-Канарії ходять автобуси. Найближча зупинка, Каса-дель-Гальо (Casa del Gallo), лежить приблизно за 340 м по прямій, але пішки доведеться йти вздовж дороги. Одна лінія висаджує приблизно за 12 хвилин ходи від саду, з інших іти понад 20 хвилин. Значна частина цього шляху пролягає дорогою, де пішоходам мало місця, а повороти з поганим оглядом, тож ідіть один за одним і стежте за рухом.

Найкраще: у будній день зранку, невдовзі після раннього відкриття. Уникайте: наступного дня після сильного дощу, а в саду кактусів — спекотного полудня. Після дощу стежки вгору схилом можуть закривати, а сад сукулентів — відкрите місце, де під високим сонцем майже немає тіні.