Левада-ду-Канісу

Спуск від Камаші такий крутий і довгий, що починаєш сумніватися, чи є там унизу взагалі левада. Аж тут вода перетинає шлях і відкриваються краєвиди, а стежка така вузька, що доводиться дивитися під ноги, і краєвиди легко проґавити.

Ця левада не з доглянутих. Колючі кущі тягнуться через стежку, невеликі зсуви лишили на ній уламки, а шлях веде вузьким місточком левади й під водоспадом. Підійде тим, хто вже пройшов кілька левад і любить, коли довкола не надто охайно. Задоволення приходить потім: наприкінці маршруту або нагорі, після підйому.

На головній площі Камаші пройдіть повз церкву у верхній її частині й на розі поверніть праворуч на невелику дорогу, навскоси від місця, де висаджує автобус. Дорога йде вниз повз будинки до бару-кафе ліворуч.

За 50 метрів після бару ліворуч відходить доріжка, що переходить у дрібні сходинки, дуже слизькі в мокру погоду. Вона минає невеликі будиночки, деякі занедбані, а потім круто спускається аж до левади. У серпні 2024 року на цій ділянці стояв знак про закриття.

Біля левади, яка перетинає шлях, поверніть праворуч і йдіть за течією. Стежка дуже вузька й іде майже прямовисним схилом, крізь колючі кущі, вузьким місточком левади й під водоспадом.

Закінчується маршрут біля невеликого тунелю, а звідти ще довго йти передмістями, щоб знайти автобус. Якщо йти навпаки, від Канісу, наприкінці буде крутий підйом до Камаші, а вже за ним — мінімаркет-бар Ейра-Салгада (Mini Mercado Bar Eira Salgada).

• Закриття: у серпні 2024 року з боку Камаші стояв знак, що маршрут закрито, а з боку Канісу знака не було, тож те, що від Канісу шлях вільний, нічого не доводить.
• Спорядження: беріть нормальне похідне спорядження й довгі штани, бо на багатьох ділянках стежка заросла колючками.
• Собаки: бродячі собаки й собаки без повідка дорогою можуть бути агресивними.
• Дорога назад: маршрут закінчується біля невеликого тунелю, далі або довго йти передмістями до автобуса, або повертатися тим самим шляхом із дуже крутим підйомом.
• Вода й туалети: у Камаші є безкоштовна точка з водою приблизно за 47 м і безкоштовні туалети приблизно за 108 м. Беріть багато води й кепку.

Автобус із Фуншала висаджує на головній площі Камаші, а далі все пішки: повз церкву й униз між будинками. Початок у Камаші знайти непросто, тож уважно тримайтеся опису маршруту.

Маршрут не повертається туди, звідки починався. Він закінчується біля невеликого тунелю, а звідти треба йти передмістями, доки не знайдете автобус. Хто залишить машину в Камаші, мусить або підніматися назад дуже крутим схилом, або розібратися з автобусами в дальньому кінці.

Найкраще: суха прохолодна днина. Наприкінці грудня тут буває ідеальна для ходьби погода.

Не варто: коли земля мокра, у будь-яку пору року, і в спеку літнього дня.

Дрібні сходинки від Камаші в мокру погоду стають дуже слизькими, на вузькій стежці немає права на помилку, а перша година дається важко навіть у прохолоду.

Левада-ду-Канісу не належить до класифікованих маршрутів, і IFCN, лісова й природоохоронна служба острова, її не рекомендує й відповідальності за неї не несе.

У серпні 2024 року з боку Камаші стояв знак, що маршрут закрито, а за ним робітники ремонтували леваду. З боку Канісу такого знака не було, тож те, що звідти можна вийти, ще не означає, що вдасться пройти наскрізь.