Печера Ачбініко

Паломники й досі приходять до бронзової Канделарійської Богоматері в печері: беруть одну свічку й залишають іншу. Зала під купольним склепінням тягнеться вглиб — 14 м завдовжки і 5 м заввишки, а каплиця, прибудована до скелі, ховає вхід від вулиці.

У цих свічок довга передісторія. Шари попелу в долівці печери, яким, за радіовуглецевим аналізом, понад 3000 років, лишилися від вогню, що невпинно горів тут задовго до того, як на острів прийшло християнство. 1446 року король гуанчів Акаймо з Гуїмара звелів перенести сюди статую Богоматері зі своєї печери-палацу в Чингуаро, і тут хрестили гуанчів. Про це перенесення розповідає картина на одній зі стін. 1497 року Алонсо Фернандес де Луго відсвяткував у печері перше на острові Стрітення.

• Поза великими святами ви, можливо, побачите лише фасад каплиці, що закриває вхід до печери, тож заходьте сюди разом із базилікою.
• Купіль, у якій у печері хрестили гуанчів, тепер стоїть у камарині базиліки.
• Вживаються обидві назви: печера Ачбініко (Cueva de Achbinico) і печера Сан-Блас (Cueva de San Blas).
• Безкоштовний громадський туалет — приблизно за 240 м від печери.

Печера стоїть на набережній Канделарії, одразу за базилікою Канделарійської Богоматері, тож орієнтуйтеся на базиліку. Водіям є де стати поблизу: одна стоянка приблизно за 60 м, безкоштовна ґравійна — приблизно за 150 м. Автобусом — найближча зупинка «Колехіо Прінсіпе Феліпе» (Colegio Principe Felipe), приблизно за 480 м по прямій; звідти спускаєтеся до базиліки й обходите її до печери позаду.

Найкраще: 2–3 лютого, на Стрітення і свято святого Власія.

Не варто: їхати заради самої печери у звичайний день.

Печера тримається давнього лютневого циклу: 2 лютого тут відзначають свято на честь Канделарійської Богоматері, а 3 лютого проносять процесією статую святого Власія навколо площі Патрона-де-Канаріас (Plaza de la Patrona de Canarias). Поза великими святами двері печери часто зачинені.