Природний заповідник Мальпаїс-де-Гуїмар

Чорна лава типу аа, розламана на гострі шлакові брили, тягнеться від підніжжя вулкана до самої Атлантики, і здебільшого їй менше ніж 10 000 років. Головний конус, Монтанья-Гранде, піднімається над потоками на 276 м. Його кратер має близько 300 м у поперечнику й 50 м завглибшки і стоїть перекошено: він ширший із підвітряного боку, куди вітер зносив попіл, поки конус ріс. Над лавовою рівниною здіймаються дві старші вершини — Монтанья-де-ла-Мар (Montaña de la Mar) і Лас-Моррас-дель-Корчо (Las Morras del Corcho). У тріщинах росте молочай кардон: його прямі стебла стоять пучками, наче органні труби.

На березі море від останнього виверження підточило краї потоків, і тепер тут є кілька пляжів та відкриті лавові трубки. Печера Куева-Онда (Cueva Honda) утворилася там, де всередині однієї з трубок роздувся великий газовий міхур. Уздовж стежок стоять таблички, які пояснюють ландшафт англійською та іспанською.

• На жодній стежці немає тіні, а поблизу — ні туалетів, ні питної води. Усю воду беріть із собою й закривайтеся від сонця.
• Взувайте міцне закрите взуття: кожна стежка йде по сипкому гострому лавовому камінню.
• Ділянка вздовж узбережжя відкрита пасату, а він буває такий сильний, що зриває капелюх.
• Стежки марковані, збитися з них важко.
• Із собаками можна.

Прибережне селище Пуертіто-де-Гуїмар (Puertito de Güímar) лежить на краю заповідника, і кільцевий маршрут повертається саме сюди. Машину можна лишити на одній із двох стоянок — приблизно за 320 м і 570 м по прямій; далі тільки пішки, і лавове каміння починається з перших кроків.

Автобусом найближчі зупинки — Пуертіто-де-Гуїмар, приблизно за 730 м, і Фінка-Дон-Мартін (Finca Don Martín), приблизно за 840 м. Автобус ще й дає змогу легко пройти заповідник в один бік: вийдіть на зупинці Каміно-дель-Сокорро (Camino del Socorro), перетніть заповідник пішки й поверніться автобусом із Пуертіто-де-Гуїмар.

Найкраще: рано-вранці, з осені до весни. Тіні немає на жодній стежці, а чорний камінь протягом дня дедалі сильніше розжарюється; середня температура — від 17 °C у січні до 23 °C у серпні, сонячних годин понад 2500 на рік. Узбережжя дивиться на схід, тож уранці сонце сходить з-над моря й освітлює конус.

Краще уникати: середини літнього дня. Навесні на лаві вже спекотно, а без жодного укриття прогулянка під полуденним сонцем перетворюється на випробування на витривалість.

Мальпаїс-де-Гуїмар — особливий природний заповідник, і під охороною тут не лише рослини, а й сама лава. Тримайтеся маркованих стежок: лавова кірка й молочай обабіч них легко ламаються і відновлюються повільно. Не забирайте каміння, уламки лави й рослини та не складайте турів і пірамідок із каменів.