Піко-В'єхо

На краю кратер відкривається просто під ногами — близько 720 метрів упоперек, приблизно сім футбольних полів одне за одним, — а поруч здіймається конус Тейде. З вершини видно весь вулканічний краєвид парку аж до Атлантики.

Найбільше запам'ятовуються кольори. Лавові поля переходять від іржавого й охристого до сірого, а крізь них прорізаються чорні потоки 1798 року — темніші за все інше на горі. Нагорі тихо, чути тільки вітер.

Підйом важкий, але без підступів: рівномірне сходження по камінню й гравію, де не треба дертися руками, а стежку всю дорогу позначають металеві таблички.

• Дорогою нагору немає ні крамниць, ні кафе, ні питної води — усе це лишається внизу, на стоянці. Беріть із собою всю воду, яка знадобиться.
• На останньому відрізку під вершиною налітають вітер і холод, хоч яка спека була на старті. Візьміть куртку.
• Чи потрібен на стежку 23 дозвіл національного парку, відомості розходяться. Перед виходом уточніть у Національному парку Тейде.
• Стоянка біля оглядового майданчика Ла-Рулета (Mirador de La Ruleta), поруч із Рокес-де-Гарсія (Roques de García), швидко заповнюється. Приїжджайте рано.
• На спуску стежка 28 іде по сипкому камінню й піску. Взувайте черевики з добрим протектором.

До однієї з придорожніх стоянок парку добираєтеся машиною, а далі йдете пішки. На Піко-В'єхо можна піднятися від дороги із заходу й південного заходу, від Парадора (Parador) або з боку самого Тейде.

Найкоротший шлях із заходу й південного заходу починається на стоянці оглядового майданчика Нарісес-дель-Тейде (Mirador Narices del Teide), приблизно за 3,7 км від вершини по прямій. З боку Парадора маршрут стартує зі стоянки біля оглядового майданчика Ла-Рулета поруч із Рокес-де-Гарсія: близько 14 км туди й назад із набором висоти приблизно 1000 метрів, загалом чотири-п'ять годин; стежка позначена металевими табличками й веде по твердому каменю та гравію. Ще один підйом — стежкою 26 від Льяно-де-Уканка (Llano de Ucanca), далі стежками 3 і 23: до вершини близько чотирьох годин із привалами.

Найближча автобусна зупинка, Телеферіко-дель-Тейде (Teleférico del Teide), — приблизно за 4,7 км від вершини по прямій.

Найкраще: вийти рано в ясний день, не взимку.

Краще уникати: зими й пізнього виходу.

Стоянка біля Ла-Рулета заповнюється рано, а весь маршрут туди й назад забирає чотири-п'ять годин відкритою вулканічною місцевістю, де опівдні ніде сховатися від сонця. Узимку ж біля вершини на стежці лежить слизький лід.

Піко-В'єхо лежить у межах Національного парку Тейде. Тримайтеся нумерованих маркованих стежок — на вершину веде стежка 23 — і нічого не забирайте: каміння, лава й рослини мають лишатися на місці. Чи потрібен на стежку 23 дозвіл парку, відомості розходяться, тож перед виходом уточніть у Національному парку Тейде.