Тейде

На заході сонця вершина кидає на море тінь — рівний трикутник понад 40 км завдовжки, що ввечері сягає Гран-Канарії, а на світанку — Ла-Гомери. Сама гора такого чіткого обрису не має: ідеальний трикутник — це гра перспективи.

Нагорі стоїть тиша, а маленький вершинний конус Ель-Пітон (El Pitón) досі живий: фумароли в його кратері виділяють сірчисті гази. Унизу кальдера Лас-Каньядас лежить лавовою рівниною на висоті близько 2000 м, а на західному схилі відкривається кратер Піко-В'єхо (Pico Viejo) діаметром 800 м. У травні й червні тейдівський ехіум викидає червоні суцвіття-свічки до 3 м заввишки — вищі за людину, що стоїть поруч. Уночі небо таке ясне й спокійне, що на схилах працює астрономічна обсерваторія.

• Дозвіл на вершину: на останні 200 м до вершини потрібен безкоштовний дозвіл, його оформлюють заздалегідь.
• На верхній станції канатної дороги розріджене повітря, від нього може паморочитися в голові, особливо в людей із хворобами серця чи легень.
• За день температура коливається приблизно на 15 °C, а взимку випадає сніг, тож беріть теплий одяг, навіть коли на узбережжі спека.
• Посеред літа УФ-індекс на висоті перевищує 11, тож прикривайте тіло й користуйтеся сонцезахисним кремом.
• Питної води біля вершини немає, беріть свою.

Кальдеру Лас-Каньядас перетинає з північного сходу на південний захід одна-єдина дорога загального користування: спершу вона піднімається сосновим лісом, потім дерева закінчуються й починаються лавові поля. Нижня станція канатної дороги стоїть просто біля неї, на висоті 2356 м; поруч стоянки й автобусна зупинка «Телеферіко-дель-Тейде» (Teleférico del Teide), а до вершини звідси близько 2,5 км по прямій. Кабіна за вісім хвилин піднімає до верхньої станції на 3555 м. Далі до вершини веде пішохідна стежка, і останні 200 м відкриті лише для тих, хто має дозвіл. Хто хоче пройти весь шлях пішки, може піднятися до верхньої станції кількома стежками знизу.

Найкраще: з пізнього пополудня до заходу сонця в ясний день, а заради квітів — у травні–червні. Призахідне сонце кидає тінь Тейде на море в бік Гран-Канарії, а наприкінці весни в кальдері цвіте тейдівський ехіум.

Краще уникати: зими, якщо збираєтеся йти на вершину без кішок і палиць, і полудня в розпал літа. Узимку на верхній стежці лежать сніг і лід, а посеред літа УФ-індекс на цій висоті перевищує 11.

Тейде і вся кальдера Лас-Каньядас входять до Національного парку Тейде — об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Доступ на останні 200 м до вершини обмежений: для підйому потрібен безкоштовний дозвіл, а без нього стежка на вершину для вас закрита. У парку тримайтеся позначених стежок і лишайте каміння та рослини на місці: чимало рослин на цих схилах росте тільки на Тенерифе.