Діамантовий пляж

Брили льодовикового льоду лежать на чорному піску біля самого прибою. Одні прозорі, як скло, другі густо-сині, а треті хвилі обточили до округлих, ніби вирізьблених форм. Синій — це лід, який у товщі льодовика спресувався так щільно, що з нього витиснуло повітря. Кожен шматок приплив із Йокульсарлона, а море весь час їх перекладає, тож пляж щодня інший і жоден приїзд не схожий на попередній.

Дивіться не лише на лід, а й на воду. Тюлені підпливають близько до берега, а морські птахи ловлять у хвилях рибу.

• Великого льоду ніхто не гарантує: щодня море розкладає його по-різному, від великих брил до розкиданих дрібних шматків.
• Воду беріть із собою: ближче ніж за 800 м від пляжу крана з питною водою немає.
• Безкоштовні туалети — приблизно за 425 м від пляжу.

До Діамантового пляжу під'їжджають просто машиною. Стоянки розташовані одразу за берегом, і з ближчої ви ступаєте на чорний пісок майже відразу, щойно вийшли з авто. Автобусом їдуть до зупинки, названої за лагуною, — Йокульсарлон, а останній відрізок до моря проходять пішки. Там, де починається пляж, стоять інформаційні стенди. Річка, що витікає з лагуни, розтинає берег надвоє, і лід лежить по обидва боки її гирла.

Найкраще: близько заходу сонця, коли низьке світло вихоплює лід на тлі чорного піску.

Уникайте: планувати цілий день тільки заради льоду.

Лід щоразу лежить по-різному: один відвідувач 20 червня застав на людному березі лише дрібні уламки. Тож єдине, що можна запланувати, — низьке вечірнє сонце.

Діамантовий пляж лежить у межах національного парку Ватнайокутль: 2017 року межі парку переглянули й включили до нього Breiðamerkursandur — рівнину, на якій стоїть пляж, — разом із Йокульсарлоном. На зандрі гніздяться птахи, серед них полярні крячки й великі поморники, тож тримайтеся від птахів на гніздах якнайдалі: обидва види захищають гнізда, пікіруючи на людей. Як і всюди в Ісландії, їздити поза дорогами й позначеними шляхами заборонено законом.