Ла-Аталаїта (Poblado de La Atalayita) — археологічна пам'ятка в долині Посо-Негро, в муніципалітеті Антигуа на Фуертевентурі. Тут жили махо, доіспанське населення острова, ще до європейського завоювання XV століття. Збереглося 115 споруд: напівзаглиблені круглі хати, які називають «касас ондас» (casas hondas), більші будинки з кількох сполучених кімнат і природна печера, пристосована під житло. У 2007 році пам'ятку оголосили об'єктом культурного надбання (Bien de Interés Cultural); на місці є інформаційний центр.
Археологічна пам'ятка Ла-Аталаїта
Місцева назва: Poblado de La Atalayita

Селище махо, старше за завоювання острова: 115 кам'яних споруд і наполовину вкопані в лаву хати в долині Посо-Негро.
- Вхід
- Вхід вільний.
- Доступність
- Під'їзд — ґрунтовкою, по всій ділянці нерівна лава, а в напівзаглиблених хатах низькі входи й стеля.
- Парковка
- Стоянка при пам'ятці, приблизно за 138 м по прямій.
- Складність
- Легко. Від стоянки до пам'ятки приблизно 138 м по прямій, іти доводиться нерівною лавою, а підйом на невеликий пагорб у глибині ділянки — за бажанням і нескладний.
- Транспорт
- Автобусної зупинки поблизу немає; потрібна машина.
- Години
- Інформаційний центр: вівторок–субота 10:00–14:00; у неділю й понеділок зачинено. Коли центр зачинений, руїни можна обійти самому.
- Адреса
- Antigua, 35629, Las Palmas, Spain
Навіщо їхати
Хати низько сидять у лаві, наполовину під землею, а стіни в них складені насухо з того самого чорного каменю, що лежить довкола. Пригнешся й зайдеш в одну з круглих «касас ондас» — і склепіння з вулканічного каменю нависає просто над головою. Камінь цей узятий із потоків Кальдери-де-Ла-Лагуна і Кальдери-де-Лірія. Усього тут 115 споруд, серед них більші будинки з кількох сполучених кімнат і природна печера, облаштована під житло.
Піднімися на невеликий пагорб у глибині ділянки. Лише згори видно, яке велике було селище і як воно розкидане лавовим полем. Одну хату відновили й накрили дахом із гілок тамариску та глини — так, як здавна будували на острові. Після завоювання пастухи пристосували частину споруд для своїх отар: ця земля тоді була спільним пасовищем. В інформаційному центрі є стенди англійською та іспанською, серед них — стенд, присвячений козячим вухам.
Корисно знати
- Зручностей немає: ні туалету, ні питної води ні на місці, ні поблизу. Воду бери з собою.
- Коли інформаційний центр зачинений, руїни можна обійти самому, але без стендів і без працівників, які б усе пояснили.
- У заглиблених хатах низькі входи й низька стеля. Заходячи, бережи голову.
- Лавове поле голе, тіні там немає. Візьми капелюх і сонцезахисний крем.
Як дістатися
Ла-Аталаїта лежить у глухій частині долини Посо-Негро. Останній відрізок доведеться їхати ґрунтовкою, що відходить від невеликої дороги до узбережжя; дорогу сюди позначено досить добре. Власна стоянка пам'ятки — приблизно за 138 м по прямій, а звідти до хат та інформаційного центру йти пішки по лаві. Автобусної зупинки поблизу немає, тож розраховуй на машину.
Коли їхати
Найкраще: зранку з вівторка по суботу, коли інформаційний центр відчинений і на місці є працівники.
Краще уникати: спекотного полудня, а якщо цікавлять стенди — неділі й понеділка.
Лавове поле голе й без тіні, а центр працює лише зранку; у вихідні дні центру руїни можна обійти самому, але пояснити їх не буде кому.
Сонце і світловий день
Місця поруч
Схожі місця
Археологічна пам'ятка Ла-Аталаїта на карті
Уся карта подорожей — в одному місці
Надихайся новими місцями з усього світу й знаходь ті, заради яких захочеться вирушити в подорож
Часті питання
Чи можна оглянути Ла-Аталаїту, коли інформаційний центр зачинений?
Так. Коли центр зачинений, руїни можна обійти самому, тільки пояснити їх не буде кому. Зручностей на місці немає взагалі.Звідки найкраще видно все селище?
З невеликого пагорба в глибині ділянки. Піднятися на нього легко, а згори видно всі хати, розкидані лавовим полем.Хто жив у Ла-Аталаїті?
Махо, доіспанське населення Фуертевентури, жили тут до європейського завоювання XV століття. Після завоювання пастухи тримали в частині споруд худобу.Чому пам'ятка називається Ла-Аталаїта?
Себастьян Хіменес Санчес, який першим досліджував її в 1950-х і 1960-х роках, назвав її Ель-Саладільйо. Назва Ла-Аталаїта прижилася завдяки роботі, яку вів тут Деметріо Кастро Альфін у 1974–1977 роках.Чи є там туалет або питна вода?
Ні. Ні туалету, ні питної води немає ні на місці, ні поблизу, тож воду бери з собою.








