Лагацуой

Вершина — поле бою Першої світової війни, яким можна пройти. Італійські війська пробивали в скелі тунелі, щоб відбити гору в австро-угорських частин, а ті водночас копали власні галереї; сьогодні ця мережа відкрита й працює як самостійний музей.

Пішки виходять з перевалу Falzarego стежкою Frontline Trail і піднімаються до розвилки, де ліва гілка виводить до входу в тунель над карнизом Cengia Malvezzi. Галереї виходять на передвершину Piccolo Lagazuoi, просто в систему траншей — колишній укріплений австрійський форпост, а звідти туристична стежка веде далі до верхньої станції канатної дороги і Rifugio Lagazuoi. Нагорі всі спиняються на одному: краєвид на довколишні вершини, а з усіх боків стоять Доломіти Ампеццо.

• Вода: у радіусі 800 м від вершини на картах її немає. Несіть із собою те, що питимете.
• Туалети: найближчі — приблизно за 500 м від вершинної точки, безкоштовні.
• Висота: 2835 м нагорі, холодніше, ніж у Кортіна-д'Ампеццо, хоч би яка погода стояла в долині.
• Екскурсії: тут водять по місцях боїв, і одну з екскурсій веде гід у формі часів Першої світової війни.

Нагору два шляхи, обидва починаються на перевалі Falzarego. Канатна дорога висаджує на верхній станції біля Rifugio Lagazuoi, далі — тільки ходьба самою вершиною. Пішки маршрут піднімається стежкою Frontline Trail до розвилки, звертає ліворуч до входу в тунель над карнизом Cengia Malvezzi, виходить із галерей на передвершину Piccolo Lagazuoi і перетинає старі австрійські траншеї, а тоді виходить на стежку до станції. Придорожні майданчики для авто на перевальній дорозі лежать за 700–780 м від вершини по карті, і весь цей шлях — угору.

Краще: ясний день і запас часу, щоб пройтися вершиною, а не розвертатися на станції — панорама довколишніх вершин і є те, заради чого більшість сюди піднімається.

Уникати: мокрої скелі, якщо в планах Frontline Trail і галереї від перевалу Falzarego, а не канатна дорога.

Узимку тут інша гора: сніг на хребтах і різке холодне світло над Доломітами Ампеццо.