Лаго-Мартіанес

Пливеш морською водою під пішохідними місточками й повз острівці з чорного вулканічного каменю, а одразу за ними — відкритий Атлантичний океан. Серце комплексу — озеро, яке Манріке додав 1977 року: 15 000 квадратних метрів води, приблизно два футбольні поля, з гротами й містками, під якими й довкола яких можна плавати.

Увесь комплекс — його робота, і це видно в деталях: вулканічний камінь, пальми, оглядові майданчики на зразок сторожових веж і скульптури — як-от «Ла-Хібія» (La Jibia) у вигляді каракатиці та «Лос-Алісіос» (Los Alisios), названа на честь пасатів. Звели його на місці старих природних скельних купалень Льянос-де-Мартіанес (Llanos de Martiánez), де люди купалися ще наприкінці XIX століття.

Солона вода тут є, а хвиль немає. Коли море біля цього узбережжя надто неспокійне для купання, у морській воді плавають саме тут. Шезлонги, бари, ресторан, окремі дитячі зони — тут легко провести цілий день.

• Рівні з'єднують численні сходи, ними ж спускаються до більшості басейнів; вхід і туалети без сходинок, але людям з обмеженою рухливістю пересуватися тут важко.
• Шезлонг входить у вартість квитка. Парасолька — за окрему плату, хоча частина комплексу має природну тінь.
• Туалети всередині — лише для відвідувачів із квитком.
• У ресторанах і барах комплексу можна поїсти й випити; приймають картки й безконтактну оплату.
• Вода морська: сірого ранку вона швидко холодить, а коли її прогріє сонце, здається теплішою.

Комплекс стоїть на набережній Пуерто-де-ла-Крус, на краю центру міста, тож більшість просто приходить пішки променадом.

Автобусом: зупинка «Пласа-Рейєс-Католікос» (Plaza Reyes Católicos) — приблизно за 180 м по прямій, зупинка туристичного автобуса — приблизно за 190 м.

Для водіїв є платна стоянка приблизно за 220 м і більша платна стоянка «Пірамідес-де-Мартіанес» (Pirámides de Martiánez) приблизно за 400 м. Поблизу також можна безкоштовно припаркуватися на вулиці або на безкоштовній стоянці. Від будь-якої з них до входу недалеко пішки містом, а всередині до басейнів ведуть сходи.

Найкраще: сонячний будній день, з пізнього ранку до другої половини дня.

Краще уникати: сірих, прохолодних або дощових днів, а також вихідних, якщо хочеться тихого куточка.

Тут усе просто неба, тож комплекс залежить від сонця: вода за день прогрівається, а в похмурий день робити тут майже нічого. У вихідні міські басейни заповнюють місцеві родини. Коли через сильні хвилі в море не пускають купатися, озеро — очевидний вибір.