Літіка, Педререс-де-с'Осталь

Головне тут — стіни. Ідеш між зрізами пиляного піщанику, що підіймаються, наче стіни будинку, зал відкривається, за ним починається наступний — і десь посередині вже не знаєш, звідки зайшов. Загубитися тут, власне, і треба, а розмітка на стежках для того, щоб знайтися знову.

У старих виробках дно віддали садам: місцеві рослини, водойми, вирубаний у камені лабіринт. Амфітеатр висічений у тій самій породі, у ньому дають концерти, і поїздку часто підганяють під літню програму. За дві години все одно лишаться закутки, куди ти не дійшов.

• Бронюйте заздалегідь. Час візиту продають онлайн, і з ним не доведеться стояти в черзі.
• Візьміть воду. Питної води поблизу немає; у крамничці на території продають напої та ручні вироби.
• Дайте собі час. Довгий маршрут — близько двох годин, і навіть за них легко не побачити всього.
• Дітям тут добре. Лабіринти, сади й кам'яні зали, які можна досліджувати, і є туалети.
• Неділя — половина дня. На неділю плануйте ранок.

Кар'єр лежить на західній околиці Сьютадельї. Паркування безкоштовне й близьке: дві стоянки стоять приблизно за 143 м і 167 м, а десь за 120 м — щит зі схемою ботанічного кола, від якого маршрут по виробках починає складатися в ціле.

Автобусом виходить довше. Найближчі зупинки, Sabaters і Ecoparc, — по прямій приблизно за 1 км і 1,2 км. Метрів за 400 інформаційний щит позначає некрополь Montefi: варто зайти, якщо праісторія острова теж у списку.

Найкраще: зранку найпершим, поки камінь тримає нічну прохолоду, а на стежках нікого.

Уникати: середини літнього дня, а ще неділі після обіду, коли кар'єр зачинений.

Усе вирішує спека. Липневий ранок тут тихий і зручний, а денна спека затікає у відкриті зали. Улітку в кубічному амфітеатрі проходить концертна серія Fosquets de Літіка — варто звірити її з датами поїздки, якщо музика в кам'яному залі теж вабить.