Пляж Оулафсф'єрдюр

Чорний пісок, столи для пікніка — і майже завжди порожні. Пляж лежить на березі під Оулафсф'єрдюром: попереду фіорд, з обох боків гори. Пісок тут — темна вулканічна крихта, і вона набивається всюди, тож крокси чи сандалі кращі за кросівки. Пляж дає прогулянку вздовж води й місце, де сісти та поїсти просто неба. Більше нічого. Люди спиняються, проходять берегом, дивляться на той бік фіорду і їдуть далі; заради тиші сюди й варто звертати.

• Жодних зручностей — на пляжі немає ні туалетів, ні питної води, ні інформаційного стенда.
• Кепський під'їзд — дорога сюди розбита і йде повз щось схоже на будівельний майданчик. Низькою машиною — тільки поволі.
• Взуття — пісок дрібний, чорний і лізе всюди. Крокси або сандалі підійдуть краще.
• Робити тут нічого — прогулянка та зупинка на пікнік, і все. У дощ спинятися немає сенсу взагалі.

Дістатися можна автівкою. Дві безкоштовні стоянки лежать приблизно за 530 і 570 метрів від пляжу, одна з них асфальтована, решту шляху йдете пішки. Під'їзна дорога розбита і проходить повз щось схоже на дорожні роботи. До самого Оулафсф'єрдюра ведуть тунелі: односмуговий тунель Múli (Múlagöng) з Далвіка або тунелі Héðinsfjörður із Сіглюфіордюра, відкриті з 2010 року й проїзні цілий рік.

Краще: сухий ясний день, коли видно фіорд і гори навпроти, а за столами для пікніка є сенс сидіти.

Уникати: дощу й вітру. Заїзд сюди виправдовують краєвид і місце посидіти просто неба, а в негоду не працює ні те, ні те. Більше тут немає на що перемкнутися.