Церква Санта-Гертрудіс

Перше, що впадає в око, — білизна. Стіни побілені вапном, лицьовий бік простий — погляду майже нема за що зачепитися, а на яскравому сонці фасад аж сяє на тлі неба. Церкву Санта-Гертрудіс збудували наприкінці XVIII століття, і вона зберегла вигляд сільських церков Ібіци: масивні стіни, мало вікон, єдині двері у фасаді без жодних оздоб.

Уся суть — у самій будівлі. На ній тримається село посеред острова, і весь його центр склався довкола неї.

• Громадських туалетів і питної води немає ні біля церкви, ні поблизу — подбайте про це заздалегідь.
• Ґрунтовий майданчик просто біля церкви приватний; громадська стоянка — та, що приблизно за 50 м.
• Це діюча парафіяльна церква: під час служби відвідувачі чекають або тихо сідають позаду.
• За наявними даними, вхід і стоянка пристосовані для візка.

Церква стоїть у центрі села, і дорога приводить майже до її дверей. Автобусна зупинка «Санта-Гертрудіс» — приблизно за 140 м по прямій.

Автом можна стати на громадській стоянці з ґрунтовим покриттям приблизно за 50 м від церкви; за даними, там є місця, пристосовані для візка. Ще один ґрунтовий майданчик зовсім поруч, метрів за 25, але він приватний — залиште його власникам. Біля церкви стоять дороговкази.

Найкраще: вранці або надвечір, у межах вказаних годин роботи.

Краще уникати: середини літнього дня й недільного ранку.

Побілений фасад під високим сонцем різко сліпить, а м'якше ранкове й вечірнє світло краще показує стіни; у неділю вранці в парафіяльній церкві меса, і відвідувач потрапить просто на службу.