Ісландія взимку: шість місць, де короткий день не завада

Маяк стоїть на острівці під самим Рейк'явіком, і темними ясними вечорами сюди їдуть із міста дивитися на сяйво. Вид звідси — на захід, на відкрите море. Тільки не стійте біля самої парковки: відійдіть від неї на кілька хвилин ходьби, інакше фари машин засвітять небо. До маяка веде низька коса, і пройти нею можна тільки у відплив. Google Maps прокладе маршрут косою і в приплив — не вірте.

Басейни на березі Гваль-фіорду спускаються до води від найгарячішого до найхолоднішого, а останній щабель — саме море. Ясного зимового вечора лежиш у гарячій воді під темним небом, а попереду — відкритий фіорд: для сяйва кращого не вигадаєш. У вітряний день їхати не варто: сховатися від вітру ніде, а переходити з басейну в басейн доводиться мокрим. Автобуси сюди не ходять, потрібне авто. З дітьми сюди їхати не радять.

Над Храунфоссаром немає річки. Вода сочиться крізь лавове поле, виходить просто з берега смугою метрів на 900 і збігає в річку. Контраст найрізкіший узимку: білий лід, чорна лава, синя вода. Довго йти не доведеться: від парковки доріжки ведуть просто до оглядових майданчиків, а поруч є кафе, тож можна заразом пообідати. Трохи вище за течією — Барнафосс, вузький білий потік, що пробивається крізь лаву.

Самі по собі три невисокі каскади — звичайна зупинка біля дороги. Їдуть сюди заради того, що стоїть за ними: гострого клина гори Кіркьюфедль. Узимку це відоме місце, де знімають сяйво з горою в кадрі. Прийти можна будь-коли, навіть уночі, а від парковки — хвилин п'ять пішки. Перед поїздкою подивіться прогноз хмарності: коли хмари низько, гора зникає, а з нею й кадр. Туалетів немає.

Айсберги відколюються від льодовика й повільно пливуть лагуною до моря. У холодні місяці біля протоки збираються тюлені: ловлять рибу й вилазять відпочити на крижини. Човни взимку не ходять, зате від парковки біля лагуни починаються екскурсії до крижаних печер. Через кільцеву дорогу — Діамантовий пляж: море викидає крижини на чорний пісок. Льоду в лагуні буває то більше, то менше, тож перед дорогою (а від Рейк'явіка це понад чотири години) гляньте, що показує онлайн-камера. Найгарніший лід — на світанку й на заході сонця.

Йокюльсарлон входить до національного парку Ватнайокюдль, який займає майже 14% території Ісландії. До крижаних печер ходять узимку і з гідом. Біля льодовика дуже холодно, хай що обіцяє прогноз, тож одягайтеся шарами. У Скафтафетлі на кільцевій дорозі є візит-центр, де можна взяти мапу й записатися на екскурсію. Парковка платна.