Фуертевентура чи Лансароте: що краще обрати

• Фуертевентура — якщо ви хочете провести тиждень і більше на довгих піщаних пляжах, займатися серфінгом, віндсерфінгом чи кайтсерфінгом і не боїтеся довгих переїздів: острів тягнеться на 100 км.
• Лансароте — якщо ви хочете побачити лавові поля, вулкани й роботи Манріке і маєте чотири-п'ять днів та машину.

Мірка для обох одна: повітря — середні значення AEMET за 1981–2010 роки для двох аеропортів, море — одне джерело на обидва острови, а місця, дороги й тривалість поїздки — за нашим каталогом.

На узбережжі острови майже не відрізняються. Ось січневі середні значення AEMET за 1981–2010 роки для двох аеропортів:

• Фуертевентура, січень: удень 20,6 °C, уночі 14,7 °C, 14 мм опадів.
• Лансароте, січень: удень 20,7 °C, уночі 14,0 °C, 16 мм опадів.

Ночі на Фуертевентурі трохи тепліші, а за рік вона сухіша: 98 мм опадів проти 111 на Лансароте. Опадів на обох островах мало, і більша частина випадає взимку: на Фуертевентурі найдощовіший місяць — грудень, на Лансароте дощі йдуть здебільшого з грудня до лютого, а в лютому й березні суха земля зацвітає. Море біля обох однакове — у січні близько 19 °C. Узимку біля північного й західного берегів Фуертевентури здіймається атлантичний накат. Погода за місяцями — у статтях про Фуертевентуру взимку і про те, коли краще їхати на Лансароте; про каліму, курний вітер із Сахари, — у статті про те, коли краще їхати на Канари.

Білого піску на Фуертевентурі близько 50 км. На Лансароте великих піщаних пляжів мало. Популярна бухта Папагайо завдовжки 120 м — одна з бухт із білим піском, що тягнуться вздовж південного берега від пляжу Мухерес до Калета-дель-Конгріо.

На Фуертевентурі Сотавенто — низка пляжів довкола припливної лагуни на півострові Хандія, і з 1985 року тут проводять Міжнародний чемпіонат із віндсерфінгу й кайтбордингу. Кофете на західному боці півострова — кілометри світлого піску, відкритого Атлантиці, і жодного містечка на березі. На Лансароте Фамара тягнеться на 2 км під стрімкими скелями заввишки до 671 м, і школи серфінгу з Калета-де-Фамари привозять сюди новачків. Мухерес — світлий пісок без жодної забудови позаду, а з пляжу на обрії видно низьку смугу Фуертевентури.

Лавовий краєвид Лансароте молодий. Національний парк Тіманфая — це 51 км² лавових полів і вулканічних конусів, більша частина яких з'явилася в 1730–1736 роках, а останнє виверження було 1824 року. У саме серце Тіманфаї пускають лише автобус парку: дорога закрита для іншого транспорту. Нічого не залишайте в машині на стоянці: з машин там раз у раз крадуть. Біля Тінахо стежка до Кальдера-Бланки йде лавовими полями, наче ледь охололими, і підіймається на край величезного кратера, де немає огорожі. А ще Лансароте — острів Сесара Манріке; про його роботи ми розповідаємо в статті про Лансароте поза пляжами.

Фуертевентура — найстаріший з островів: бурі вулканічні пагорби, лавові поля й відкриті рівнини. Дюни Корралехо, найбільші на Канарських островах, спускаються просто до Атлантики; тепер це природний парк. Пісок у них — це мушлі й скелети морських організмів, перемелені й наметені вітром. Біля Лахареса брукована стежка підіймається на Кальдерон-Ондо, і з краю кратера через протоку видно Лансароте. Зазирнути в кратер можна, спускатися — ні.

Старі столиці обох островів стоять далеко від берега. Бетанкурію заснував Жан де Бетанкур 1404 року, і вона залишалася столицею Фуертевентури до 1834-го, навіть після того, як 1593 року її сплюндрували пірати. Тегісе був столицею Лансароте до 1852 року, і щонеділі вранці його головна площа заповнюється ятками майстрів і натовпами відвідувачів.

Лансароте компактний: з кінця в кінець острова їхати близько 40 хвилин, а головних доріг три — LZ-1, LZ-2 і LZ-3. Intercity Bus Lanzarote має 30 ліній, і більшість із них починається або закінчується в Арресіфе, але через Тіманфаю громадський автобус не ходить. Навіть власною машиною в парку можна доїхати лише до головної будівлі, приблизно за 2 км від воріт; далі лавою возить тільки автобус парку.

Фуертевентура тягнеться на 100 км, і через увесь острів, від Корралехо до Морро-Хабле, ідуть шосе FV-1 і FV-2. Автобуси сполучають Пуерто-дель-Росаріо й аеропорт із Корралехо, Калета-де-Фусте, Морро-Хабле й Ель-Котільйо, але на безлюдні пляжі потрібна машина або екскурсія.

До деяких місць ведуть ґрунтівки. Дорога через перевал на Кофете — гравій і ґрунт, але накатана, і звичайна машина її долає. Дорога до стоянки біля Кальдерон-Ондо дуже вибоїста, там радять позашляховик. На Лансароте ґрунтівка до пляжу Мухерес розбита, і машина з високим кліренсом дає їй раду краще. Шлях до пляжу йде через природоохоронну територію, і за в'їзд беруть плату з кожної машини. На обох островах найзручніше пересуватися машиною напрокат.

На Лансароте на головне вистачить чотирьох-п'яти днів із машиною, а тиждень залишить час на пляж і пором. На Фуертевентуру потрібно більше часу: на пляжний відпочинок із кількома поїздками машиною — сім–десять днів. Якщо маєте чотири-п'ять днів, оберіть один кінець острова: Корралехо з дюнами й острівцем Лобос біля берега або довгі пляжі Хандії. У будь-якому разі присвятіть один день центру острова та Бетанкурії.

Поєднати можна. Пороми між Корралехо й Плайя-Бланкою ходять кілька разів на день, переправа триває 25–35 хвилин. На лінії працюють три компанії: Fred. Olsen Express, Baleària Canarias і Líneas Romero, а перші дві беруть на борт ще й машини (звірено в жовтні 2026 року). Але переїзди між островами дорогі, тож якщо у вас тиждень чи менше, простіше обрати один острів.

Здебільшого вирішують час і те, що хочеться побачити. На чотири-п'ять днів простіше обрати Лансароте: цього вистачає на головне, і з однієї бази до всього недалеко. На тиждень і більше краще підходить Фуертевентура: її пляжі розкидані по всьому острову завдовжки 100 км, і на переїзди між ними потрібен час. Якщо хочеться і лави, і довгих пляжів, живіть на одному острові, а на другий з'їздіть на день поромом.