Національний парк Тіманфая

Воду, вилиту в яму в землі, одразу викидає назад парою. На глибині 13 метрів порода досі розпечена від 100 до 600 °C — майже через три століття після вивержень, що поховали цей куточок Лансароте.

У саме серце парку потрапляють автобусною екскурсією. Для іншого транспорту дорога закрита; близько 35 хвилин автобус петляє нею повз скелі, кратери й круті урвища, а навколо, куди не глянь, — лава. Біля головної будівлі показують короткі досліди з жаром: паровий гейзер і сухий хмиз, що спалахує сам, — а ще там ресторан Ель-Дьябло, де готують на теплі з-під землі. Найбільше запам'ятовуються саме ці досліди, і дітям теж.

• Громадський автобус до парку не ходить: потрібна машина або організована екскурсія.
• Після оплати на в'їзді машини можуть стояти в черзі на дорозі до стоянки, а від стоянки до головної будівлі веде крутий підйом.
• Коментар в автобусі звучить іспанською, англійською та німецькою; щоб слухати іншою мовою, ще до посадки завантажте застосунок із коментарем.
• Дорога весь час петляє, тож може заколисати.
• На показі з вогнем тісно, і маленьким дітям важко щось побачити.

Громадського автобуса немає, тож дістатися можна машиною або з організованою екскурсією. На в'їзді платите і їдете ще близько 2 км до головної будівлі на Іслоте-де-Іларіо (Islote de Hilario), де є стоянка, ресторан і туалети. Коли людно, на цьому відрізку збирається черга машин.

Від стоянки до будівлі веде крутий підйом. Звідти вирушає автобусна екскурсія і туди ж повертається на досліди з жаром. Катання на верблюдах починається з окремого місця — пункту Ечадеро-де-лос-Камельйос (Echadero de los Camellos), де є своя стоянка.

Найкраще: зранку, із запасом часу на чергу машин між в'їздом і стоянкою.

Краще уникати: середини літнього дня, а також приїзду впритул до останнього автобуса.

Лавові поля — голий чорний камінь без жодної тіні, а повільна черга на в'їзді може з'їсти час, потрібний на автобусну екскурсію й досліди.

Доступ до парку суворо обмежено, щоб уберегти вразливі рослини й тварин. Лавовими полями їздять лише паркові автобуси, дорогою, закритою для іншого транспорту. Пішохідних стежок лише дві, і на обидві можна тільки з попереднім дозволом і з гідом. Поза ними ходити лавовими полями заборонено.