Левади Мадейри: сім прогулянок для першої поїздки

Близько години туди й назад від Рібейру-Фріу (Ribeiro Frio), і весь час рівно. Стежка тягнеться вздовж каналу крізь лавровий ліс, густий, як джунглі, і виводить на круглий оглядовий майданчик, звідки за долиною видно центральні вершини острова. Зяблики сідають на поручні так близько, що можна дотягтися рукою. Обирайте ясну днину, бо в хмарну погоду з майданчика видно хіба білу стіну. І приїжджайте раніше: о 8:30 на парковці ще є місця, але невдовзі їх уже не знайти. Автобус зупиняється за кілька кроків від початку стежки.

Назва перекладається як «стежка для всіх»: це широка рівна доріжка без підйомів, від початку до кінця в затінку лісу, а поруч тече левада й шумлять водоспади. Стежка веде від Піку-даш-Педраш (Pico das Pedras) через долину до будиночків під солом'яними дахами в лісопарку Кеймадаш (Queimadas), а назад — тим самим шляхом. Зранку найгучніше тут чути пташиний спів. Після дощу довгі ділянки стежки розкисають, тож потрібні черевики з добрим протектором. Мапу завантажте заздалегідь: зв'язку на маршруті немає.

Майже без підйомів і з добрим маркуванням: стежка веде темним вологим лавровим лісом до кількох водоспадів наприкінці маршруту й проходить просто під одним із них. Змокнете навіть у суху днину, тож візьміть дощовик і чохол на рюкзак. Туди й назад — близько трьох із половиною годин. Стежка платна: потрібен квиток, і вранці на початку маршруту його перевіряє рейнджер. Багно тут у будь-яку погоду, а коли людно, на вузьких ділянках, де можна йти лише по одному, збираються черги.

Одна з найвідвідуваніших левад Мадейри. Від Рабасала (Rabaçal) стежка спершу спільна, а нижче розгалужується: коротка гілка веде до водоспаду Рішку, довга — до озерця під скельною стіною, з якої то тут, то там сочаться цівки води. Це і є ті «25 джерел», що дали маршрутові назву. Майже весь шлях — сходи й вузькі доріжки, вирубані в схилі, і коли назустріч виходить група, усі зупиняються. Улітку парковка буває заповнена вже о 9-й ранку, тож приїжджайте рано або після 16:00, коли людей біля водоспадів помітно меншає. Щоб не підніматися назад крутою дорогою пішки, посеред дня можна сісти на платний мікроавтобус від початку стежки.

Тиха сусідка 25 Фонтеш, теж із Рабасала. Вона пролягає вище в тій самій зеленій долині й приблизно за годину приводить до водоспаду над озерцем Дона-Бежа (Dona Beja), а людей дорогою значно менше. Майже всюди вздовж стежки поручні або густі кущі. Заковика — у сходах: на початку крутий підйом, а якщо йти далі за озерце до оглядового майданчика, попереду ще одні довгі сходи. Після сильних дощів вода з левади може залити стежку, і тоді до кінця не дійти. На самій стежці немає ні питної води, ні туалетів, тож воду беріть із собою.

Левада, що починається в місті. Зайти на неї можна просто на вулицях Сан-Мартінью (São Martinho), району Фуншала, метрів за сто від автобусної зупинки біля готелю Panorâmico. Далі будинки рідшають, починаються бананові тераси, а внизу відкривається море. Уся левада тягнеться приблизно на 8 км в один бік, але якщо за годину повернути назад, вийде легка прогулянка. Там, де левада перетинає дорогу над торговим центром Forum Madeira, біля стежки є кав'ярня. А якщо від початку піти на схід, вийдете до футбольного стадіону, звідки можна повернутися автобусом.

Тут автобусна зупинка стоїть просто на леваді: виходите біля Камаші — і ви вже на стежці. Рівна доріжка веде серед дубів, сосон та евкаліптів, без урвищ і крутих ділянок, а дорогою є кав'ярня. Маршрут лінійний, туди й назад, тож відстань обираєте самі. Дерева дають затінок на всьому шляху: у спеку це порятунок, а в прохолодний день — привід узяти светр. На Google Maps не розраховуйте: сервіс не вважає левади стежками. Просто йдіть уздовж води.