Хамеос-дель-Агуа

Коли спуститеся сходами, склепіння змикається над нерухомим солоним озером. Світлі цятки на темному камені під водою — сліпі рачки Munidopsis polymorpha, яких більше ніде немає. Кожен ледве сантиметр завдовжки, приблизно з ніготь. Вони чутливі до шуму, світла й металу, тому кидати монети у воду заборонено.

Далі склепіння лавової труби обвалилося, і в цей пролом Манріке вписав свій задум: смарагдово-зелений басейн, сади й тераси, де є де посидіти, і залу для виступів просто в печері. Саме такий пролом і означає слово гуанчів «хамео» (jameo) — великий отвір там, де завалилося склепіння лавової труби. Тут їх щонайменше три: Хамео-Чико (Jameo Chico), Хамео-Гранде (Jameo Grande) і Хамео-ла-Касуела (Jameo la Cazuela). Труба, до якої вони належать, тягнеться на 6 км від Монте-Корони, і щонайменше 1,5 км із них — під морем.

• Увесь шлях іде сходами: вниз у печери й назад нагору. Хто не ходить сам, обійти не зможе.
• До Каса-де-лос-Вольканес (Casa de los Volcanes), музею вулканології, потрібен окремий квиток. Хочете туди — попросіть його на вході.
• Квитки можна купити онлайн заздалегідь, тоді на вході буде швидше.
• На місці можна поїсти й випити, приймають картки й безконтактну оплату.
• Якщо не поспішати, закладайте близько години, а засидитеся в садах — більше.

Хамеос-дель-Агуа стоїть на прибережній дорозі між Арр’єтою (Arrieta) та Орсолою (Órzola) на північному сході Лансароте, неподалік Пунта-Мухерес (Punta Mujeres). Здебільшого сюди їдуть машиною. Безкоштовна асфальтована стоянка — приблизно за 50 м від входу, тож іти майже нікуди, але щойно під’їжджають екскурсійні автобуси, вона швидко заповнюється. Запасний варіант — безкоштовно стати на вулиці.

Автобусна зупинка «Хамеос-дель-Агуа» — приблизно за 60 м. У Куева-де-лос-Вердес, далі по тій самій лавовій трубі, своя стоянка, приблизно за 700 м звідси, і обидва місця легко поєднати в одній поїздці.

Найкраще: одразу на відкриття, поки не приїхали екскурсійні автобуси.

Не варто: приїжджати, коли автобуси вже тут: стоянка заповнена, на сходах і терасах тісно.

Озеро найкраще дивитися в тиші, а ранній час дає і місце на стоянці, і простір. У печерах тінь за будь-якої погоди, тож у спеку сюди добре заїхати; сади й тераса біля басейну — під відкритим небом.

Кидати монети в озеро заборонено: сліпі рачки чутливі до оксидів металів, і ті можуть їх убити. На шум і світло вони теж реагують, тож біля води говоріть тихо й вимкніть спалах.

Печери — частина лавової труби Монте-Корони, охоронюваної пам’ятки природи. 1994 року її оголосили місцем наукового інтересу, а ще вона має статус екологічно вразливої території.