Пам'ятник селянину

Біла скульптура Манріке стоїть край дороги в Мосазі, а комплекс за нею витриманий у тому ж дусі: побілені стіни, зелена фарба, скрізь бездоганна чистота. Старі сільськогосподарські машини виставлено напоказ, уздовж території тягнуться ремісничі майстерні, а поруч крамниця з місцевими продуктами.

Найцікавіше — під землею. Сходи посередині ведуть униз, у тунель, де вздовж стін розставлено експонати, а самі стіни мають фактурну обробку; тунель виводить у велику залу для заходів зі сценою. Там же, внизу, і ресторан: білі скатертини, справжні столові прибори, уважна обслуга — заради нього одного варто заїхати. Якщо часу мало, у кафе можна взяти щось випити й перекусити.

• Парковка буває заповнена, але відвідувачі розходяться територією, тож усередині тісно рідко.
• Ремісничі майстерні працюють не щодня, тож їх можна застати зачиненими.
• У ресторані буває людно: якщо збираєтеся обідати в години пік, забронюйте столик.
• До підземних залів ведуть сходи.
• На місці є туалети і кафе, де можна щось випити чи перекусити.

Мосага лежить посередині Лансароте, на дорозі з Арресіфе до Тінахо, і пам'ятник стоїть просто біля неї. Парковка — приблизно за 80 м від пам'ятника, є й місця вздовж вулиці, тож машиною ви за хвилину-дві вже біля входу. Найближча автобусна зупинка — «Корреос-Мосага» (Correos Mozaga), приблизно за 680 м по прямій. Біля пам'ятника є туалети й стенд із картою.

Найкраще: зранку або пізніше по обіді. Не варто: в середині дня. Комплексом проходять туристичні групи, і розминутися з ними найпростіше на початку й наприкінці робочого дня. Значна частина огляду — у приміщеннях або під землею, тож сюди можна їхати й у похмуру чи вітряну погоду.