Фонд Сесара Манріке

Спускаєшся з білого дому — і опиняєшся всередині лави. Нижній поверх — це низка кімнат у вулканічних бульбашках, з'єднаних проходами крізь чорну скелю, а денне світло падає згори крізь отвори. Манріке тут жив, і бульбашки облаштовані саме для життя: вітальня, басейн, рослини, що тягнуться до світла.

Над землею будинок зведено за традиціями острівної архітектури: він побілений, приземкуватий, а за вікнами — лавове поле. У кімнатах дві колекції. Одна — роботи самого Манріке, друга — сучасне мистецтво, яке йому належало, здебільшого митців його покоління. Без перерви показують відео про його життя і про те, що він зробив для Лансароте.

• На дім, обидві колекції й кімнати-бульбашки внизу закладайте годину-дві.
• На місці є кафе, сувенірна крамниця й туалети.
• Гроші за вхід ідуть на утримання й охорону об'єктів Манріке на острові.
• Логічна наступна зупинка — Музей Лагомар (Museo Lagomar), ще один дім, вбудований у скелю.

Фонд стоїть у Таїче, у муніципалітеті Тегісе, біля розв'язки, що носить ім'я Манріке. Для тих, хто за кермом, є простора безкоштовна стоянка для відвідувачів, асфальтована, метрів за 90, а ще можна стати на вулиці. Найближча автобусна зупинка, «Крусе-Сесар-Манріке» (Cruce César Manrique), — приблизно за 260 м по прямій, тож останні кількасот метрів доведеться пройти пішки вздовж дороги. Біля входу стоїть інформаційний стенд.

Найкраще: посеред пообіддя, щоб до закриття ще лишалися година-дві, потрібні на огляд. Уникайте: пізнього ранку, коли зазвичай під'їжджають автобусні екскурсії, що об'їжджають острів. Кімнати-бульбашки й проходи вузькі: коли там лише кілька людей, враження зовсім інше, ніж із туристичною групою.