Оглядовий майданчик Сес-Баркес

Від краю тераси внизу відкривається затока Порт-де-Сольєра: гавань сховалася в її вигині, а за мисами — відкрите море. Увечері сонце сідає над портом, і столики вздовж краю хочуть зайняти всі.

Сам ресторан на вигляд простий. Про кухню й обслуговування пишуть по-різному: хтось хвалить свіжу рибу, добру овочеву паелью й привітний персонал, хтось скаржиться, що обслуговують повільно, а столика доводиться довго чекати. Незмінний тут лише краєвид. Біля дороги, недалеко від парковки, стоять вказівники пішохідних маршрутів, тож сюди зручно заїхати й перепочити посеред дня в горах.

• Ресторан у понеділок не працює, а в неділю зачиняється рано, тож улітку повечеряти тут на заході сонця в неділю не вийде.
• Хочете на заході сонця сидіти за столиком біля краю, з видом, — бронюйте заздалегідь.
• Туалет є лише в ресторані; громадських туалетів і питної води поблизу немає.
• Вхід до ресторану не пристосований для візка.
• Можна платити карткою й безконтактно, із собаками пускають.

Майданчик стоїть просто на Ma-10 — звивистій гірській дорозі із Сольєра до Льюка, тож дістатися сюди й означає проїхати нею. Поруч, метрів за 40, безкоштовна парковка з твердим покриттям, а ще одна безкоштовна ділянка з твердим покриттям — приблизно за 80 м.

Без машини: біля дороги є дві автобусні зупинки, «Мірадор-де-сес-Баркес 1» і «Мірадор-де-сес-Баркес 2», приблизно за 40 і 100 м. Що від парковки, що від зупинок іти, по суті, нікуди: виходиш — і затока перед тобою.

Найкраще: під вечір і до заходу сонця, забронювавши столик біля краю тераси.

Краще уникати: понеділків, а також недільних вечорів, якщо хочете поїсти.

Сонце сідає над Порт-де-Сольєром, тож вечірнє світло лягає на затоку; ресторан у понеділок зачинений, а в неділю закривається рано.