Пуч-де-Галатсо

Що вище, то вужчою стає стежка, а на деяких відрізках її видно лише за низкою складених каменів. Шукати наступний тур — частина сходження, так само як і ділянки, де стежка переходить у голу скелю і лізти доводиться, допомагаючи собі руками.

Нагорода — вершина заввишки 1027 м, з якої видно весь захід Мальорки: гребені Серра-де-Трамунтани вздовж узбережжя, з одного боку відкрите море, з другого — поля й долини вглиб острова. Дорога туди й назад забирає більшу частину дня, тож нагорі якраз можна зупинитися пообідати, а над схилами часто кружляють хижі птахи.

• Перед виходом завантажте офлайн-карту або застосунок із маршрутом: стежку місцями важко знайти, а на деяких відрізках турів обмаль.
• Візьміть по 2 літри води на людину й щось перекусити. Біля вершини немає ні питної води, ні туалетів.
• Підйом і спуск займають чотири з половиною–п'ять годин разом із зупинкою нагорі.
• Загубили стежку — поверніться до останнього туру й шукайте напрямок звідти.
• Деякі ділянки доводиться долати скелями, допомагаючи собі руками; тут важливіші добра фізична форма й холодна голова, ніж досвід.

До початку стежки доїжджають машиною. Дорога до стоянки в доброму стані; стоянка Фонт-дес-Пі (Font des Pi) розташована приблизно за 1 км від вершини по прямій, друга — приблизно за 2 км. Звідти весь шлях пішки; на підході стоять вказівники, найвищий із них — приблизно за 470 м від вершини по прямій. Вище йдіть за турами й частіше звіряйтеся з картою: збитися з дороги легко.

Найближчі автобусні зупинки — в Естельєнксі, приблизно за 2,1 км від вершини по прямій і набагато нижче.

Найкраще: весна й осінь, виходити зранку. Не варто: влітку опівдні, а також у дощ чи при низькій хмарності.

Маршрут довгий і відкритий сонцю, біля вершини немає води, мокрий вапняк на скельних ділянках стає слизьким, а коли вершину затягує хмара, з неї нічого не видно.