Вежа Са-Мескіда

Спершу впадає в око колір. Вежу склали з темного місцевого каменю, і з пляжу вона різко виділяється на скелястому пагорбі над бухтою.

Звели її в 1798–1802 роках, під час останньої британської окупації Менорки, і оборона тут повернута вглиб острова: на західному боці — масивні машикулі, виступний парапет, звідки згори обстрілювали кожного, хто підходив суходолом із того боку. Біля підніжжя, обличчям до моря, на вимощеному артилерійському майданчику стояла барбетна батарея: гармати стріляли поверх парапету. Двері на рівні землі прорізали пізніше. У вежах такого типу вхід робили високо, щоб до нього не дістатися, а первісний отвір тут частково замурували й перетворили на вікно.

А найбільше її вирізняє сам задум: він відходить від типового зразка інших британських веж на острові.

• Вежа стоїть на приватній землі, відвідати її не можна; дорога до неї теж приватна, тож близько не підійти.
• Колишня вартівня поруч із вежею — приватний будинок, а сама вежа служить йому коморою.
• Вежу видно з пляжу Са-Мескіда внизу.
• Поблизу немає ні туалетів, ні питної води, тож усе потрібне беріть із собою.

Приїжджаєте на пляж Са-Мескіда. Для нього є дві стоянки — приблизно за 200 м і 250 м від вежі по прямій, а автобусна зупинка «Са-Мескіда» (Aturada Sa Mesquida) — приблизно за 320 м. З пляжу вежу добре видно на скелястому пагорбі над бухтою.

Далі шляху немає. Дорога до вежі приватна, тож дивіться й фотографуйте з пляжу, а дорогу лишіть власникам.

Найкраще: рано вранці або ввечері, чи будь-коли поза розпалом літа.

Уникайте: середини дня в липні й серпні.

Вежа зачинена цілий рік, тож від часу залежить лише пляж, з якого на неї дивитесь, — а найлюдніше там улітку по обіді. Низьке сонце ж вигідно відтіняє темний камінь на тлі неба.

Вежа стоїть на приватній землі, і дорога до неї теж приватна. Вежа служить господарською коморою, а в колишній вартівні поруч живуть люди — це приватний будинок. На дорогу й територію не заходьте, а фотографуючи вежу з пляжу, поважайте приватність мешканців.